Депутати хочуть скасувати покарання за незаконне збагачення – ЦПК

У Верховній Раді зареєстрували законопроект №7499, яким депутати хочуть скасувати кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Законопроект ініціювали народні депутати Владислав Данілін та Олександр Кірш від Народного фронту, Геннадій Чекіта та Андрій Шинькович від БПП.

Нардепи пропонують звільнити чиновників від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких він не може пояснити.

У законопроекті хочуть закріпити, що притягти потенційного корупціонера до відповідальності можна буде лише, якщо майно придбано незаконно.

За словами керівника юридичного відділу ЦПК Олени Щербан, наразі чиновнику загрожує позбавлення волі на 2-10 років за придбання майна, вартість якого не відповідає офіційним доходам його сім'ї.

"Законопроект пропонує встановити відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна – наприклад, без належної угоди або довіреностей від власників майна.

Таким чином, придбання державними службовцями чиновниками автівок та квартир, що коштують у сотні разів більше їх офіційного заробітку, якщо це зроблено офіційно, скажімо в автосалоні – не передбачатиме кримінальної відповідальності", - наголосила Щербан.

Крім того, у ЦПК додали, що законопроект №7499 легалізує приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб.

"Таким чином, законопроект №7499 повністю знищує відповідальність за незаконне збагачення", - наголосили у Центрі протидії корупції.

У ЦПК переконані, що ухвалення цього законопроекту призведе до закриття сотень гучних кримінальних справ.

Наприклад, щодо голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, який, за версією слідства, приховує коштовне майно та елітний будинок через фіктивне розлучення, справу нардепа Євгена Дейдея, вартість нового майна якого у 4 рази перевищує доходи його родини, тощо.

Як відомо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом.