Більшість українців не вірять в успіх реформ і винуватять чиновників
Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: 27% уже не вірять, проте частка надії ще є, а 40% не вірять зовсім.
Про це свідчить опитування, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня до 5 листопада.
Переконані в успіху реформ лише 5%, ще 22% загалом мають віру, проте з певними сумнівами.
А число зневірених росте: минулого року зовсім зневірених було 28%.
Тепер 41% населення вважає, що взагалі не було зроблено нічого, ще 35% – що зроблено 10% необхідного, 10% – що не більше третини, 0,5% – що не більше половини, і лише 0,4% відповіли, що більшу частину необхідних реформ уже зроблено.
На думку громадян, найбільший спротив реформам чинять бюрократія, чиновники (35%) та олігархи (34%). 29% опитаних вважають гальмом реформ уряд, ще 25,7% президента.
Водночас, як на рушія реформ 30% українців покладаються на уряд, 28,5% на президента, 27% на населення, 26% на громадські організації й волонтерів, ще 17% на країни Заходу.
Порівняно з минулим роком дещо більше надій населення стало покладати на себе, громадські організації й волонтерів і дещо менше – на Захід.
При цьому менше третини українців (28%) готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 21% готові терпіти не більше року). 37% не можуть терпіти далі, бо їхнє матеріальне становище нестерпне вже зараз, а 30% – бо не вірять в успіх реформ (порівняно з минулим роком ця зневіра зросла на 10%).
63% вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. Не згодні з цим 24%. Ще 20% вважають, що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі забезпечити освіту, медицину, пенсію.
Ієрархія найважливіших для українців реформ вже три роки поспіль залишається стабільною, констатують соціологи. Найважливіші: антикорупційна реформа (60%), реформа сфери охорони здоров’я (44%), пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (36%), реформа органів правопорядку (34%), люстрація чиновників (21%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (20%).
Відносно успішними з них визнали лише пенсійну реформу (9%), освітню реформу (5%) та реформування армії (5%). Жодної успішної реформи не зазначили 77% населення.
Пріоритети громадян та експертів РПР щодо реформ
Водночас українці погано інформовані навіть про ті реформи, які нещодавно ухвалено: добре знають про освітню реформу 8%, медичну – 9%, пенсійну – 11%; знають деякі положення, відповідно, 39%, 44% і 47%; решта або "щось про це чули", або не знають нічого.
Повністю підтримують освітню реформу 11%, медичну – 8%, пенсійну – 8,5%, підтримують деякі положення – відповідно, 39%, 39% і 39%. Не підтримують зовсім найбільше медичну реформу – 41% та пенсійну – 39%. Освітню реформу не підтримують 29%.
Соціологи опитували 1614 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму й окупованих територій Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%.
Паралельно питали про реформи й експертів "Реанімаційного пакету реформ".
