ГПУ проситиме, щоб справи Майдану не передавали НАБУ

Генеральна прокуратура клопотатиме про те, щоб прокуратурі залишили розслідування справ щодо розстрілів на Майдані, навіть тих, де фігурують перші особи держави.   

Про це на брифінгу 20 листопада заявив генпрокурор Юрій Луценко.  

"З сьогоднішнього дня ГПУ – вперше з 1996 року після зміни Конституції – таки позбулася функцій слідства, а відтак, старі справи залишаються за нами, але справи навіть старі, в яких є підозрюваними чиновники категорії А, навіть колишні, мають бути передані до НАБУ.

Тому більшість резонансних справ, про які ми говорили сьогодні з сім'ями героїв Небесної сотні, відповідно до закону, мають бути передані до НАБУ. Це і справи де фігурує Янукович, Арбузов, Азаров, Курченко, Клименко, Лазаренко", - сказав Луценко в ефірі "112 Україна".

Він додав, що і він, і родичі загиблих з цим не погоджуються.

"Всі прекрасно розуміють, що вивчити справу у декілька сотень томів займе багато місяців і може зашкодити результатами слідства. Сьогодні учасники говорили про звернення до ВР з тим, щоби скоригувати законодавство у частині злочинів проти майданівців.

Щоб залишити прокуратурі справи Майдану, навіть категорії А, ті які ми почали. Бо дійсно передача зараз справи Януковича до НАБУ, як мінімум на півроку пригальмує темпи слідства", - сказав Луценко.

Він додав, що відповідно до закону, відтепер справи, що стосуються розстрілів та інших незаконних дій посадових осіб, залишаються за ГПУ, а до НАБУ передаватимуть злочини, де є економічна складова.

"На цей момент ми можемо розслідувати лише старі справи, в яких немає категорії А. Усі решту справ я маю розписувати на СБУ та МВС, поки немає ДБР, а справи, де є категорія А, передавати до НАБУ", - пояснив Луценко.

Він додав, що було би добре, якби справи щодо Майдану не розкидали на різні органи.

"Якщо би парламент зміг полегшити ті узи, якими вони сплутали правоохоронні органи, то ми були би вдячні. Ні – то будемо працювати навіть у цих умовах", - сказав він.  

"Я думаю, що можна було би залишити справи категорії А, які стосуються Майдану за нами. Якщо законодавець це зробить – добре", - підсумував Луценко.

Як відомо, Державне бюро розслідувань мало почати функціонувати з 20 листопада 2017 року і, відповідно, розпочати досудове слідство справ, які зараз розслідуються органами прокуратури.

Водночас, досі ДБР не розпочало своєї діяльності, а з 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втрачають повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних бюро.

Ситуацію мав виправити законопроект 7278, який би продовжив повноваження ГПУ у цих справах до 1 січня 2019 року. Однак, проект досі не був включений у порядок денний засідання Верховної Ради.

16 листопада директором Державного бюро розслідування конкурсна комісія обрала Романа Трубу.

Першим заступником голови ДБР було обрано прокурора Ольгу Варченко, а заступником директора – заступника екс-прокурора Києва Олександра Буряка.  

Експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов стверджував, що кандидатуру Труби на директора ДБР погоджував секретар РНБО Олександр Турчинов безпосередньо з Петром Порошенком. У РНБО це заперечують.

20 листопада начальник департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що робота органів прокуратури паралізована через відсутність Держбюро розслідувань як органу, якому повинні бути передані функції слідства з 20 листопада 2017 року, і непродовження Верховною Радою можливості прокуратури відкривати кримінальні провадження.

Детальніше про те, звідки з'явився Роман Труба, та як відбувалося обрання голови ДБР, читайте в матеріалі УП.

Детальніше про ДБР читайте у статті: За лаштунками ДБР: кадри вирішують все