Жителі вільного Донбасу мало довіряють українським ЗМІ
Мешканці сходу України часто не довіряють інформації з українських медіа і вважають російські ЗМІ цікавішими.
Про це свідчить дослідження "Детектор медіа", проведене в липні-серпні 2017 року на підконтрольній Києву частині Донбасу.
Методом фокус-груп та глибинних інтерв’ю було опитано 173 респонденти у 9 населених пунктах: у Маріуполі, Покровську, Слов’янську, Світлодарську/Луганському у Донецькій області і в Лисичанську, Старобільську, Сєверодонецьку, Станиці Луганській і Золотому/Гірському Луганської області.
Дослідження показує, що громадяни вкрай зрідка обирають джерела інформації усвідомлено і раціонально. Вони скептично налаштовані практично до всіх ЗМІ.
Респонденти демонструють високий рівень недовіри до інформації з українських медіа. Цьому сприяють популізм політиків і невідповідність реальності повідомлень про ситуацію на фронті.
Сильною є втома від домінування негативу в дискурсі українських ЗМІ, від фокусування на негараздах, насильстві, економічній та соціальній безвиході, від політики як такої.
Існує сильне роздратування від невідповідності медіаконтенту інформаційним потребам громадян, ігнорування їхніх проблем та невідображенням їхньої реальності, недружньості на рівні вибору тем, лексики, фокусу висвітлення подій.
У цілому ставлення до українських медіа можна визначити словами: "Це не про нас".
Більше довіри викликають ті медійні повідомлення, що безпосередньо стосуються цих громадян, правдиво і з позиції простої людини показують дійсність, відповідають їхнім запитам на інформацію.
Респонденти користуються російськими та сепаратистськими ЗМІ, але не стільки з ідеологічних міркувань, скільки для отримання альтернативної точки зору і втечі від негативного медіа дискурсу, виявили дослідники.
Крім того, не вся територія покрита українським теле- та радіосигналом; є проблеми з доставкою преси; погані інфраструктура та матеріальне становище не дозволяє уповні користуватися інтернетом.
Медіаконтент споживається фоново, єдиним потоком. Люди часто не можуть згадати, де дізналися новину (особливо це стосується телеканалів). Осмислений вибір джерел виявляють деякі користувачі новинних сайтів, але частка їх невелика.
Певна частина респондентів шукає аналітичний контент на авторських проектах, блогах.
При цьому у сприйнятті людей розмита межа між медіа, блогерами, політиками, урядом. Недовіру до окремих політиків чи влади вони переносять на медіа.
На вибір джерел впливає і відчуття цінності зв’язків із Росією. І хоча люди визнають російське втручання у конфлікт на сході, вони рідко дають оцінку діям Кремля. При цьому респонденти більш схильні спрямовувати критику війни на українську владу.
Виконавча директор ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик у розмові з "Громадським радіо" припустила, що деякі висновки цього дослідження були би характерні і для інших регіонів.
За її словами, на 9 фокус-групах і 48 глибинних інтерв’ю, проведених у респондентів вдома, характерною була фраза: "Ви (українські медіа) показуєте чиновників, а не людей".
"Навіть якщо об’єктивно підходити до оцінки медіа, то я можу сказати точно, що за нашими моніторингами регіональні медіа – це велика кількість паркетних матеріалів і джинси. Людина, на жаль, не є центром уваги наших медіа. Люди це дуже чутливо сприймають. Це відштовхує їх від медіа", – констатувала Дуцик.
Вона зауважила, що люди не концентруються на тому, хто власник медіа, "вони просто перемикають канали", а в російських ЗМІ бачать більше позитиву і менше брехні.
