Вілкул передав у КС скаргу "Опоблоку" на закон про освіту

П'ятниця, 6 жовтня 2017, 14:39

Партія "Опозиційний блок" подала до Конституційного Суду звернення про скасування закону про освіту, ухваленого Верховною Радою 5 вересня.

Відповідні документи до КС подав співголова парламентської фракції "Опоблоку" Олександр Вілкул, інформує прес-служба партії.

"Під нашим зверненням поставили підписи 48 народних депутатів", – повідомив він після цього.

Звернення підписали: 41 депутат "Опоблоку", члени групи "Відродження" Антон Кіссе, Антон Яценко, Михайло Ланьо, Артем Іллюк і Василь Гуляєв, а також позафракційні нардепи Яків Безбах та Анатолій Денисенко.

За словами Вілкула, ухвалення нової редакції закону "Про освіту" антиконституційне і "розколює суспільство".

"Це чистої води печерний націоналізм. Як можна забороняти людині вчитися на мові, на якій їй мати співала колискову?" – обурився він.

На думку Вілкула, "якщо судді будуть керуватися Конституцією та Європейською хартією регіональних мов і мов нацменшин, яку Україна ратифікувала, вони можуть досить швидко скасувати цей злочинний закон".

"Але ми розуміємо, що суддям буде непросто, оскільки влада чинить на них колосальний тиск", – заявив один із лідерів "Опоблоку".

"Швидше за все, не бажаючи приймати незаконне рішення, вони будуть тягнути з розглядом. Як це вже відбувається з нашими 16 зверненнями, в яких ми вимагаємо, в тому числі, скасувати незаконне підвищення тарифів, скасувати закон про декомунізацію, який Венеціанська комісія визнала недемократичним, і т.д.", – додав Вілкул.

Він запевнив, що "Опоблок" вимагатиме скасування закону про освіту, який "ганьбить нашу країну перед Європою", а впродовж розгляду у КС допомагатиме представникам нацменшин відстоювати своє право на рідну мову, в тому числі і в Європейському суді з прав людини.

На сайті КС повідомлення про подання депутатів "Опоблоку" ще немає.

Як відомо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон, який запускає освітню реформу, але деяких політиків, зокрема й за межами України, обурила 7 стаття цього документу, яка зобов’язує вести навчання українською мовою.

25 вересня президент Петро Порошенко підписав новий закон "Про освіту" попри критику.

Угорщина поскаржилась ОБСЄ, ООН і ЄС на український закон про освіту. Такий же намір мали Болгарія, Румунія та Греція. Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від "несправедливого освітнього закону".

Україна звернулася до Ради Європи та Венеційської комісії по експертизу закону про освіту.

Українська влада запевняла, що закон про освіту не звужує права нацменшин. А президент навіть заявив: "Про що тут дискутувати? Людина, яка закінчує українську школу, має вміти говорити українською мовою!".

На думку Петра Порошенка, висновки Ради Європи щодо нового закону і наслідки переговорів із сусідніми країнами можуть лягти в нову редакцію закону про середню освіту.

Експерти Ради Європи позитивно оцінюють українську реформу освіти, повідомив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба після розмови міністра освіти й науки Лілії Гриневич з генсеком РЄ Турбйорном Ягландом.

1/2 Завершилася зустріч з Генсеком Ради Європи. Міністр Гриневич пояснила суть реформи освіти. На усі запитання надала вичерпні відповіді.
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) October 6, 2017

2/2 Експерти РЄ дуже позитивно оцінюють 🇺🇦реформу освіти. Щодо статті 7 чекаємо на думку Венеціанки. Партнери мають знизити градус риторики
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) October 6, 2017