Україна стала посередником у постачанні зброї з ЄС до Африки – OCCRP

Європейські виробники постачають зброю до Африки та Близького Сходу, використовуючи як посередників оборонні підприємства в Україні.

Про це повідомляє Проект з викривання організованої злочинності та корупції (OCCRP) із посиланням на документи, що потрапили в його розпорядження.

"Документи, отримані OCCRP, свідчать, що влада та компанії України зробили себе ключовою ланкою у мережі, яка постачає озброєння радянського зразка з Європи до Африки та Близького Сходу. Багато з цих видів зброї походять з країн, які є членами ЄС", - йдеться у статті.

Наприклад, за даними проекту, військовий транспорт вартістю не менше 4,1 мільйона доларів, був куплений у Польщі, яка є членом ЄС і керується суворими правилами експорту зброї, а потім частинами відправлений до України. Після цього 45 машин з усієї партії були переправлені до Східної Африки через Об'єднані Арабські Емірати.

"Це як "відмивання" брудних грошей, що проходять через серію рахунків - транспортні засоби були "відмиті", щоб приховати їхнє справжнє походження, маршрут і призначення", - розповідають викривачі.

На більш ніж тисячі сторінок документів йдеться про участь у незаконній торгівлі зброєю приватної української компанії "Техімпекс", яка ремонтує, модернізує та реалізує військову техніку, а також пов'язаної з нею британської компанії S-Profit. Разом вони оминають ембарго ЄС на продаж зброї Судану та Південному Судану.

"В основі експортної оборудки - лазівка в законах України, яка дозволяє видалити джерела та призначення зброї, що пересувається світом, з документів", - наголошують в OCCRP.

За даними організації, документи, що охоплюють період з 2014 до 2016 року та включають договори, переписку, фінансову інформацію та замовлення компанії, показують, як "Техімпекс" співпрацює з українськими державними експортерами зброї, включаючи "Укрінмаш", а також з Державною службою експортного контролю України.

Згідно з аналізом OCCRP, документи показують, що "Техімпекс" уклав щонайменше 26 контрактів на озброєння загальною вартістю 29,5 мільйонів доларів у 2015 і 2016 роках. Серед них - мільйони, зароблені за схемою "відмивання" зброї.

За інформацією викривачів, документація "Техімпексу" свідчить, що компанія слугує "пральною машиною" для Східної Європи, зокрема для зброї та деталей до неї, вироблених у Польщі, Словаччині, Молдові, Болгарії, Угорщині, Румунії й Боснії та Герцеговині.

Також у паперах йдеться, що компанія продавала зброю на ринки Африки, Близького Сходу та Азії, включаючи Ефіопію, Корею, Чад, ОАЕ та Уганду.

Як стало відомо проекту, у квітні 2015 року Держслужба експортного контролю України надала "Техімпексу" дозвіл на імпорт запчастин для броньованих машин з Польщі для власних потреб компанії. До грудня розпочалися поставки.

Водночас, згідно із заявою речника Міністерства закордонних справ Польщі, в 2014-2015 роках не було видано жодної ліцензії на експорт автомобілів БРДМ до України, включно з їх комплектуючими. Він припустив, що поставки могли бути незаконними.

При цьому власник польської компанії Army Trade, яка була партнером "Техімпексу", Кржиштоф Йозвік підтвердив OCCRP, що угода з українською компанією, про яку йдеться в документах, це правда.

"Це були запчастини", - сказав він і додав, що йдеться про корпуси, башти та двигуни, тобто про великі вузли транспортних засобів.

Але, за словами Йозвіка, "Техімпекс" нічого не казав про свої плани продавати транспортні засоби до третіх країн.

Свій коментар з цього приводу надав і співвласник "Техімпексу" Євген Ващилін. Він заперечив, що купівля комплектуючих до військової техніки у поляків взагалі відбувалася.

"Ми імпортуємо тільки запасні частини (для обладнання). Ми не маємо дозволу імпортувати бойове спорядження… Усі ці питання не до нас. Ми не експортуємо, ми виробляємо", - сказав він.

"Держава здійснює контроль. Без дозволу Служби експортного контролю ніхто нічого не постачає", - додав він.

При цьому в Державній службі експортного контролю України відмовились від коментарів.

Проте, як випливає з отриманих OCCRP документів, 11 грудня 2015 року "Техімпекс" підписав контракт на 776 тисяч доларів з державним "Укрінмашем" для експорту восьми транспортних засобів.

Книга замовлень "Техімпексу" включає Уганду як кінцевий пункт призначення.

У лютому 2016 року "Техімпекс" та "Укрінмаш" підписали ще один договір про відправку ще 37 автомобілів до Уганди. У тому ж місяці "Укрінмаш" попросив додаткових 14 BRDM-2 для Бурунді.

З документів видно, як пишуть викривачі, що броньовані машини не були доставлені безпосередньо до Східної Африки, а продавалися в ОАЕ через місцеву фірму International Gold Group. Контракти та документи про доставку показують, що БРДМ-2 тепер у повністю зібраному вигляді було двома партіями - у травні та червні 2016 року - доставлено до Уганди. Щодо Бурунді документів на підтвердження немає.

Згідно з книгою замовлень "Техімпексу", загальна вартість продажів Уганді склала 4,19 мільйони доларів.

В "Укрінмаші" не відповіли на запити проекту, щоб прокоментувати ситуацію.

Отримані документи щодо "Техімпексу" свідчать, що заснована в 2003 році приватна фірма користується надзвичайно тісними зв'язками з державними фірмами та регуляторами. Адже батько співвласника "Техімпексу" Євгена Ващиліна Віктор Ващилін у 1990-х роках очолював Держслужбу експортного контролю України. Він також є співзасновником компанії.

Крім того відомо, що молодший Ващилін 10 років тому працював в "Укрінмаші".

Проте він заперечив OCCRP, що його фірма отримує підтримку від держави.

"Ми працюємо однаково практично з усіма державними експортерами", - сказав він.

"Ми, як виробники, маємо дозвіл працювати тільки через ці корумповані структури (державні експортні компанії – OCCRP)", - сказав він. "Я не хочу працювати з жодною з них, я хочу працювати безпосередньо з кінцевими замовниками", - наголосив Ващилін.

Як відомо, 25 вересня правозахисна організація Amnesty International опублікувала звіт, заявивши, що Україна через свою держкомпанію "Укрінмаш" незаконно постачає зброю до Південного Судану.

"Укрінмаш" заявив, що ніколи не постачав зброю до Південного Судану, а заяви Amnesty International повністю не відповідають дійсності.

Євген Кізілов, УП