Україні радять міжнародне розслідування убивства Шеремета
Комітет захисту журналістів констатує, що вбивство Павла Шеремета в Україні не розкрили, – і пропонує провести міжнародне розслідування.
12 липня Committee to Protect Journalists (CPJ) представить у Києві звіт "Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів".
Комітет захисту журналістів у прес-релізі наголошує, що минув майже рік після загибелі Павла Шеремета від підриву автомобіля у Києві, проте досі нікого не арештовано.
"Україна не спромоглася навести докази, які б підтверджували її заяву про причетність Росії, а недоліки у розслідуванні викликають сумніви у тому, що Україна спроможна провести його незалежно", – робить висновок організація.
У звіті Комітету із захисту журналістів у справі Шеремета йдеться про те, що "для відновлення довіри до слідства Україні слід розглянути можливість проведення незалежного міжнародного розслідування, аби кожен мотив був ретельно вивчений".
Звіт CPJ містить аналіз загроз, які могли існувати для Шеремета в Білорусі, Росії та Україні під час його роботи в цих країнах; інтерв'ю з колегами журналіста та слідчими про розслідування вбивства, хронологію подій останніх місяців перебування Шеремета в Києві.
Згадується і про спостереження за Шереметом та його колегами з "Української правди".
Комітет відзначає вороже ставлення до журналістів в Україні на час убивства Шеремета, зокрема, на тлі напруженості між Україною та Росією.
"Команда, яка веде розслідування, має з усією серйозністю розглянути той факт, що в час, коли було скоєно вбивство Павла Шеремета, ставлення до журналістів в Україні було досить ворожим, а також твердження журналіста про те, що за ним стежили впродовж кількох місяців до його загибелі", – сказав виконавчий директор CPJ Джоел Саймон.
На його думку, міжнародне розслідування може відновити справедливість.
"Павло Шеремет був безкомпромісним журналістом впродовж усієї своєї кар'єри, яку він вибудував у трьох країнах колишнього радянського блоку. Він пережив погрози, переслідування, атаки та тюремне ув'язнення, та все ж продовжував критично висвітлювати події", – сказала координатор програми CPJ у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова.
За її словами, "Шеремет вірив у необхідність боротися за справедливість, задавати складні питання та шукати відповіді" – і тому треба домогтися справедливості для нього.
Звіт писав незалежний журналіст Крістофер Міллер, вступне слово готувала координатор програм CPJ Ніна Огнянова. Документ містить рекомендації для української влади, зокрема президента Петра Порошенка, міжнародного співтовариства, Євросоюзу та Ради Європи.
Звіт CPJ представлять 12 липня в Українському кризовому медіа-центрі, у середу ж його розгляне комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики.
CPJ нагадує, що Павло Шеремет у 1998 році отримав від нього міжнародну премію свободи преси. Організація пропонує у соцмережах використовувати хештег #WhoKilledSheremet?
Як відомо, Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.
У поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
Олена Рощенко, УП