ЦПК: Пояснення НАЗК щодо антикорупційної діяльності - лиш думка агентства
Пояснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо новоприйнятих положень про електронне декларування громадських активістів є правовою позицією і фактично думкою цього органу.
Про це у коментарі "Українській правді" зазначила керівник юридичного напрямку Центру протидії корупції Олена Щербан.
Щербан зазначає, що відповідь НАЗК підтвердила побоювання активістів, що потенційними декларантами може стати фактично невизначене коло осіб.
"По своїй суті цей лист ніяк не може вплинути на процес застосування закону, адже головна проблема цих норм саме в надмірно широко та неоднозначно виписаних формулюваннях, які на практиці можна застосовувати вибірково та з метою переслідувань", - наголошує керівника юридичного напряму ЦПК.
На думку Щербан, НАЗК поки саме не розуміє, як визначати осіб, що повинні декларувати отримані кошти від антикорупційних громадських організацій.
"З листа (відповіді НАЗК голові Центру "Ейдос" Віктору Тарану - ред.) зрозуміло, що НАЗК поки сама не розуміє, яким чином виявлятиме потенційних порушників закону і яким чином всі фізичні особи, які отримують кошти міжнародної допомоги від третіх осіб, мають ідентифіковувати походження коштів", - пояснює Щербан.
Вона висловила побоювання з приводу того, що норми законом можуть бути використані для переслідувань активістів.
"А це означає, що норми будуть застосовуватися вибірково, і жертвою таких норм сьогодні може стати і журналіст, який побував на антикорупційному тренінгу, або члени організації, яка провела захід, що, на думку НАЗК, є антикорупційним", - робить вона висновок.
Також Щербан зазначає, що при цьому в тіні від НАЗК залишаються фейкові організації та активісти, які не отримують міжнародного фінансування, та численні експерти-реформатори, що пишуть законопроекти та мають реальний вплив на прийняття рішень.
Водночас НАЗК заявляє, що "працівники, які надають послуги таким (антикорупційним - ред.) організаціям (водії, прибиральниці та ін.), не стають суб’єктами декларування автоматично, а лише за умови, що це передбачено відповідною програмою чи проектом ГО, якій вони надають послуги (бюджетом, описом тощо)".
Зауважимо, що на постачання послуг зазначені ГО укладають відповідні договори, тому фактично всі їхні постачальники послуг підпадають під декларування.
Як повідомлялося, Нацагентство з запобігання корупції дало роз'яснення, що таке антикорупційна громадська організацій, і хто із антикорупціонерів має декларувати майно. Згідно із цими роз’ясненнями, антикорупційною діяльністю вважається навіть надсилання запитів, а під декларування потрапляють постачальники послуг антикорупційним ГО (які отримують гранти). Тож, фактично, зобов’язати подавати декларації можуть навіть прибиральників та постачальників води цим ГО.
Як відомо, 27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону "Про протидію корупції", згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. Це викликало занепокоєння у громадських активістів та з боку міжнародних партнерів.
Але вже 8 липня президент подав на розгляд Верховної Ради проекти законів щодо скасуванняе-декларування антикорупційних ГО.
Українська правда
