Слідству у справі Шеремета бракує даних із РФ і свідчень Клименка
Розслідування убивства Павла Шеремета ускладнює неможливість провести слідчі дії у Росії, де також працював відомий журналіст.
Про це заявив речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко, коли вийшов до учасників акції до роковин убивства Шеремета під будівлю МВС у Києві.
"Потерпілий – громадянин Російської Федерації, який мав доволі активні контакти на території агресора – Російської Федерації, які дослідити слідчим шляхом зараз є неможливим для українського слідства через характер нинішніх відносин між правоохоронними органами України та Росії", – сказав він.
За словами Шевченка, "так само марно сподіватися на якусь правову допомогу від слідчих органів країни-агресора".
"У будь-якому разі, слідство дуже хоче провести слідчі дії з контактами Російської Федерації. Ну, хоча б допитати Клименка, з яким зустрічався потерпілий незадовго до своєї загибелі і вів якісь розмови", – сказав речник МВС.
"Все це значно ускладнює слідство. Усі ці контакти, зокрема, на російській території, дослідити зараз слідчим шляхом або допитати неможливо. Так само неможливо сподіватися на правову допомогу з боку правоохоронних органів РФ", – констатував він.
"Усе це суттєво ускладнює слідство, але воно не стоїть на місці і працює постійно", – наголосив Шевченко.
При цьому вбивці Шеремета не відомі і вийти до журналістів керівництву поліції нема з чим.
Шевченко також додав: "Після вбивства Павла Шеремета у схожий спосіб було скоєно три вбивства офіцерів Служби безпеки і офіцерів Міністерства оборони. Полковник Хараберюша у Маріуполі, березень 2017 року, 27 червня цього року – полковник Шаповал у Києві, і полковник Возний у Костянтинівці. У схожий спосіб!".
"Для нас схожий спосіб виконання подібних злочинів, починаючи з 20 липня 2016 року і завершуючи 27 червня 2017 року, як і низка інших факторів, свідчать про те, що доволі ймовірним є саме російський слід у злочині щодо Шеремета", – заявив він.
За словами Шевченка, "мотив один – дестабілізувати в країні, показати слабкість правоохоронних структур", адже в 2016 році "ще йшла атестація".
Як відомо, торік головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявляв, що незадовго до загибелі Павло Шеремет зустрічався у Москві з близьким оточенням убитого російського опозиціонера Бориса Нємцова та з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком.
8 лютого 2017 року на звітній прес-конференції у справі Шеремета міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков не виключив, що вбивство журналіста організували в Росії.
Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня у центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. 15 травня Устименка допитали.
Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.
Олена Рощенко, УП, доповнено
