У Санкт-Петербурзі вивчають, як металодетектори пропустили бомби

Депутати петербурзького парламенту після теракту просять надати інформацію про ефективність роботи систем безпеки метрополітену в Санкт-Петербурзі.

Як пише "Коммерсант", представники двох опозиційних фракцій, "Справедливая Россия" і "Яблоко", зажадали від губернатора міста Георгія Полтавченка відзвітувати про кошти, витрачені на них за останні роки.

Наприкінці 2015 року Смольний витратив близько 60 млн руб. на закупівлі в московського ЗАТ "Сучасні наукоємні технології" аркових металодетекторів. На даний час, у вестибюлях станцій петербурзького метрополітену встановлено 325 таких детекторів.

Однак вибух у поїзді метро 3 квітня показав, що така система антитерористичного захисту виявилася неефективна проти терориста.

"Учасники розслідування не виключають, що це могло статися через недбалість співробітників служби безпеки метрополітену, які мають стежити за даними металодетекторів, установлених на входах у метро, а також поліцейських", – пише газета.

Згідно з відомчими інструкціями, і ті, й інші повинні вичислювати серед пасажирів тих, які можуть належати до групи ризику не лише за показниками приладів, але й за зовнішнім виглядом, проводити з ними профілактичні бесіди й ретельніше їх оглядати.

"Справний металодетектор не міг не спрацювати при пронесенні двох вогнегасників, заповнених кульками й вибухівкою, а при їх огляді навіть не фахівець виявив би, що це насправді бомби", – вважають у Росії.

Начальник петербурзького метрополітену Володимир Гарюгін 4 квітня розповів журналістам, що за минулий рік співробітники підземки за допомогою металодетекторів виявили близько 10 тисяч заборонених до провезення предметів.

Але пояснив, що забезпечити таку ж "стерильність", як, наприклад, в аеропорту Пулкове, метрополітен не може, оскільки за день перевозить 2 мільйони пасажирів – і їх тотальний огляд, особливо в годину пік, паралізував би роботу метро.

Як відомо, вдень 3 квітня в Санкт-Петербурзі в поїзді між станціями метро "Сінна площа" і "Технологічний інститут" стався вибух у вагоні, у результаті якого загинули 14 осіб, ще близько 50 отримали поранення.

Уже наступного дня після теракту учасники розслідування повідомили, що його виконав Акбаржон Джалілов – уродженець киргизького міста Ош.

За версією слідства, спочатку молодик приніс і залишив саморобну бомбу на станції "Площа Повстання" – у сумці під лавкою, а потім активував у вагоні поїзда другу бомбу, що була в нього в рюкзаку. Від смертника залишилися голова й кінцівки.

Про те, що в обох випадках діяв Джалілов, слідство встановило за записами камер зовнішнього спостереження. Крім того, за висновком генетичної експертиз, саме він залишив слід на бомбі, яка не спрацювала (селітра й стальні кульки для підшипників, вміщені ва автомобільний вогнегасник).

Учасники розслідування вважають, що, побувавши нещодавно в Оші, Джалілов через соцмережі зв'язався з кимось із земляків, які воюють за заборонену в Росії "Ісламську державу", і міг отримувати від них інструкції.