ООН і ОБСЄ пояснили, коли можна блокувати сайти

Блокування веб-сайтів, IP-адрес, портів чи мережних протоколів є надзвичайним заходом, виправданим лише для захисту прав людини чи іншого законного суспільного інтересу.

Про це йдеться у спільній декларації Верховного комісара з прав людини Організації об'єднаних націй і представника зі свободи медіа Організації з безпеки й співпраці у Європі, передають "Українські новини".

"Запропоноване державою блокування цілих веб-сайтів, IP-адрес, портів чи мережевих протоколів є надзвичайним заходом, який може вважатися виправданим лише в тих випадках, коли він передбачений законом і необхідний для захисту того чи іншого права людини або інших законних суспільних інтересів, у тому числі залежно від його пропорційності, відсутності менш обмежувальних альтернативних заходів, здатних забезпечити захист цих інтересів, і дотримання мінімально необхідних процесуальних норм", – сказано в декларації про свободу висловлення думки.

При цьому обмеження сигналу мовника іншої юрисдикції чи анулювання прав на його ретрансляцію вважається можливим, якщо суд чи інший незалежний і авторитетний орган визнав, що контент такого мовника систематично порушує передбачені в міжнародному праві критерії.

При цьому посередники передачі інформації (наприклад, провайдери) не можуть відповідати за контент третіх сторін, крім випадків прямого втручання їх у цей контент чи відмови виконати прийняте з дотриманням усіх процесуальних норм незалежним і безстороннім органом (наприклад, судом) рішення про видалення контенту, що технічно можна виконати.

Також у декларації міститься заклик розглянути питання захисту приватних осіб від притягнення до відповідальності за просте перевідправлення чи привернення уваги до чужого контенту, у який не вносяться зміни (наприклад, перепости чи лайки).

Наголошено, що держава може обмежувати право на свободу думки лише з дотриманням зазначених у міжнародному праві критеріїв для таких обмежень, у тому числі для заборони пропаганди ненависті, що включає підбурювання до насильства, дискримінації й ворожнечі.

Декларацію також підписали представник Організації американських держав з питань свободи висловлення думки й спеціальний доповідач у питанні про свободу висловлення думки й доступу до інформації в Африці.

Як відомо, наприкінці лютого президент Петро Порошенко схвалив Доктрину інформаційної безпеки України.

У ній Міністерству інформаційної політики доручено моніторити ЗМІ й загальнодоступні інтернет-ресурси для виявлення забороненої  інформації, а СБУ – виявляти загрози нацбезпеці у вітчизняних і закордонних ЗМІ.

13 лютого Порошенко ввів у дію рішення РНБО "Про загрози кібербезпеці держави та заходи для їх нейтралізації", яким Кабміну доручено розробити законопроект, що передбачає блокування інформаційних ресурсів.