КС продовжив розгляд мовного закону Ківалова-Колесніченка

Конституційний суд у формі усного слухання продовжив розгляд справи за конституційним поданням 57 депутатів щодо конституційності закону "Про засади державної мовної політики".

Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на повідомлення суду.

На засіданні у вівторок буде заслухано суддю-доповідача Ігоря Сліденка, а також пояснення учасників провадження та залучених до участі у розгляді справи фахівців з мовної політики, свідків.

Автори подання просять суд визнати закон неконституційним, оскільки під час ухвалення закону були порушені процедура розгляду та процедура їх особистого голосування, а також  їх було позбавлено права "внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки та суперечності у тексті законопроекту під час другого читання".

Зокрема, нардепи стверджують, що під час розгляду Верховною Радою  законопроекту було  порушено положення низки статей Конституції та регламенту, а також закону про комітети Верховної Ради.

На їхню думку, деякі положення закону створюють умови для домінування регіональної мови над державною.

Також вони вважають, що передбачений законом "вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) та обмежує права інших, що має ознаки дискримінації та порушує принцип рівності громадян перед законом".

Автори клопотання зазначають, що деякі статті закону не відповідають конституційному принципу правової визначеності як складовій верховенства права, а також тому, що порядок застосування мов в Україні визначається виключно законами. Конституцією не надано місцевим радам повноважень щодо прийняття рішень державного значення, а місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів.

Як відомо, цей мовний закон авторства депутатів від Партії регіонів Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка був прийнятий Радою в липні 2012 року. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.

Разом з тим, на той час в.о. голови Верховної Ради та в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.