Влада Білорусі за місяць розстріляла майже всіх засуджених до смерті
Починаючи з 5 листопада в СІЗО №1 Мінська розстріляли одразу кількох засуджених до смерті.
Amnesty International вважає виконання цих вироків ганебною і поспішною зачисткою, відзначається в прес-релізі правозахисників.
За даними міжнародної неурядової організації, яка виступає проти застосування смертної кари, підтвердженими місцевими активістами, було виконано два смертних вироки.
Є ймовірність, що був розстріляний ще один засуджений до вищої міри покарання. Всього на початок місяця в Білорусії налічувалося четверо засуджених до страти.
Згідно з даними білоруської неурядової організації "Весна", після 5 листопада були розстріляні Сергій Хмелевський, Іван Кулеш і, ймовірно, Геннадій Яковицький. Доля Сергія Вострикова, четвертого смертника – вирок йому було винесено лише 19 травня цього року, – висить на волосині.
Amnesty International дала старт новій кампанії за скасування смертної кари в Білорусі.
"Зачистка смертників – жахлива міра для будь-якої країни, але особливо ганебно, що в Білорусі смертні вироки зазвичай приводяться до виконання таємно, а розстріл може статися в будь-який час", - заявила координатор кампаній по Білорусі в Amnesty International Айша Джанг, яка нещодавно повернулася з Мінська.
"Раптовий сплеск кількості страт особливо дивний, оскільки багато хто вважав, що Білорусь, остання країна Європи, яка застосовує смертну кару, йде до її скасування", – додала вона.
У Білорусі родичі засуджених до смерті, як правило, не отримують завчасного попередження про те, що їх близьких чекає страта. Їм не надають і права попрощатися з рідними.
Відповідно до білоруського законодавства, тіла страчених не передають родичам для поховання, а саме місце їх поховання залишається таємним.
У багатьох випадках сім'ї дізнаються про смерть родича, коли вони отримують посилку з тюремної робою і черевиками. Свідоцтво про смерть вони отримують від білоруської влади, тільки якщо попросять про це.
Дані про застосування смертної кари в Білорусі класифікуються як державна таємниця. Така секретність, вважає Amnesty International, являє собою жорстоке, нелюдське і принижуюче гідність поводження із засудженими та членами їх сімей.
Українська правда
