"Меддень" у Раді: донорству іноземців і душпастирам у лікарнях – ні
У Верховній Раді майже все засідання середи присвятили законопроектам медичної тематики, але ухвалили лише два – зокрема, щодо доступу до результатів доклінічного вивчення й клінічних випробувань лікарських засобів.
Відповідний законопроект №4074 за основу підтримали 272 депутати. Він дозволяє громадянам ознайомитися з результатами клінічних і доклінічних випробувань ліків.
Законопроектом №4552 Державну службу з контролю лікарських засобів позбавили права розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 1682 КУпАП про відповідальність за продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів. Ці справи розглядатиме Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та інтересів споживачів.
Цей законопроект ухвалили з поправкою Андрія Кожем’якіна за основу та в цілому з другої спроби – 233 "за".
Ще один законопроект №4770, який дозволяє громадянам не України старше 18 років, які не страждають на хвороби, бути донорами й здавати кров, повернули на повторне перше читання у профільний комітет.
Депутат Ольга Богомолець закликала підтримати його, але деякі колеги висловилися проти.
Заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Оксана Сивак заявила про відсутність безпечного й надійного тесту крові в Україні. "Ми не можемо забезпечити інфекційну безпеку", – сказала вона.
Депутат Наталя Веселова теж заявила, що в Україні повністю відсутня належна система служби крові. "Доки не побудуємо ефективну роботу служби крові й не забезпечимо безпеку донорської крові, не можемо розширювати перелік донорів", – сказала вона.
Депутат Олексій Кириченко закликав наслідувати європейську практику – і не надавати права іноземцям бути донорами. Він заявив про епідемію гепатиту: мовляв, при переливанні військовим на сході захворюваність вдвічі вища.
Богомолець на це заявила, що донорство ніяк не пов’язано з інфекційними загрозами: "СНІДУ, сифілісу й гепатиту у нас вистачає свого".
За її словами, комітет підтримує створення системи донорства, але це не пов’язано з тим, що здорові громадяни інших країн хочуть здати кров для українців. МОЗу хіба що доведеться змінювати бланки.
Законопроект №4987 щодо запровадження душпастирської опіки Верховна Рада взагалі відхилила. Богомолець запевняла, що він надаватиме можливість створювати душпастирські ради в лікарнях, які зможуть спілкуватися з лікарями, персоналом і допомагати пацієнтам.
Один із аргументів проти був, що зараз немає проблеми доступу священиків до хворих, а такий законопроект може призвести до нав’язування хворим релігій, які у цих службах представлені, зокрема й сект. Також занепокоєння у частини депутатів викликала ідея введення священиків у ради з біоетики.
Олег Березюк заявив, що за відсутності служб психологічної та соціальної підтримки в медзакладах, душпастирська підтримка там уже є де-факто. Він вважає, що держава має не втручатися, але забезпечити доступ релігійних служителів до хворих.
Володимир Литвин іронічно запропонував ввести душпастирську допомогу в Верховній Раді – як експеримент.
Оксана Корчинська сказала, що в "Охматдиті" вже 3 роки на посаді соцпрацівника працює священик, але потрібен доступ різних конфесій.
Юрій Мірошниченко також сказав, що душпастирська допомога де-факто існує, але вона нелегальна, тож треба легально запровадити капеланські органи в органах охорони здоров’я.
Олег Мусій просив підтримати законопроект і зазначив, що це буде моральною підтримкою у ситуації, коли нестача лікарів становить 30%.
Втім, депутати відмовилися вводити в законодавство термін "душпастирська опіка" і пов’язані з цим нововведення.
Ще два законопроекти профільний комітет відкликав сам.
Один із депутатів при тривалому обговоренні душпастирства закликав: коли буде наступний "медичний день" у парламенті – розглядати справді реформаторські закони.
А Леонід Ємець під час розгляду найпершого закону закликав ГПУ й НАБУ притягнути до відповідальності екс-керівництво МОЗ за їхні дії.
Олена Рощенко, УП
