Князевич заявив, що суддів могли б звільнити і потім

Четвер, 29 вересня 2016, 10:33

Після 30 вересня суддів, які порушили присягу і звільнити яких закликала парламент громадськість, могла б звільнити Вища рада правосуддя за новою нормою Конституції.

Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич на позачерговому засіданні парламенту.

"Ідея проведення цього засідання виникла у зв’язку з тим, що на одному з сайтів з'явилася стаття так званого експерта "Реанімаційного пакету реформ" пана (Михайла) Жернакова, потім цю ідею підхопила одна з фракцій парламенту, був змушений на неї відреагувати президент – і зараз ми змушені проводити засідання", – сказав він.

"У зв’язку з цим у мене питання: друзі, а для чого ми міняли Конституцію? Я вам нагадаю, що відповідно до тих зміни до Конституції, які набувають чинності завтра, ці повноваження перейдуть до Вищої ради юстиції саме через те, що парламент добровільно відмовився від них, щоб ніхто не звинувачував його в політичному впливі на прийняття рішення щодо звільнення чи обрання суддів", – заявив Князевич.

"Кажуть, що далі правової підстави не буде, оскільки змінюється Конституція і та правова підстава, яка була застосована – "порушення присяги", вже не буде в наступній нормі Конституції. Це правда. Ми зумисно цю норму Конституції замінили на нову норму, тому що ми програли кілька рішень у Європейському суді з прав людини саме через те, що порушення присяги не є звичною практикою Європейського Союзу", – додав він.

Князевич пояснив, що "цю норму зараз змінили на норму "грубе нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді".

"Саме ця норма й має бути застосована під час звільнення суддів", – сказав він.

"Більше того, в новій редакції закону про Вищу раду правосуддя, який внесено нещодавно, в тому числі за пропозицією Вищої ради юстиції, у перехідних положеннях виписано механізм щодо застосування саме цієї нової норми під час наступного звільнення суддів. Тобто сама Вища рада юстиції підтверджує, що в неї такі повноваження є і вона може опертися на нову норму як на найбільш правильну", – додав Князевич.

Він також зазначив, що частина суддів, які винесені на розгляд 29 вересня, взагалі не мають за цією правовою підставою розглядатися, "бо вони внесені на підставі несумісності з займаною посадою – а ця норма як була, так і залишається у новій редакції Конституції".

"Це старі судді, які ще внесені Вищою радою юстиції при Януковичі… Ми кілька разів намагалися їх розглядати – і сесійна зала відмовилася їх звільняти через те, що виявилося вже в розгляді і в комітеті, і на сесії, що це судді, які були політично переслідувані колишнім режимом і їх змушували приймати незаконні рішення, а вони відмовлялися це робити. Зараз ми хочемо за це їх звільняти", – заявив Князевич.

Крім того, за його словами, значна частина рішень Вищої ради юстиції, на підставі яких Верховній Раді пропонують звільнити суддів, скасована судами чи перебуває в судах. "Ми не мали можливості приймати правове рішення і змушені були чекати, доки ця правова колізія вирішиться", – сказав Князевич.

Він додав, що за регламентом присутність судді обов'язкова – звільнити суддю без нього можуть, лише якщо він повторно не з'явиться. "Якщо зараз вони не з'явилися – вони будуть оскаржувати це рішення", – пояснив голова профільного комітету.

Крім того, Князевич заявив, що "великий люстратор" Жернаков, який закликав ВР зібратися позачергово для звільнення суддів, сам був суддею:

"У 2012 році ця особа була призначена Януковичем на посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду – і так напрацювався на виконання доручень влади, що у 2013 році, за два тижні до Майдану, рішенням Вищої кваліфкомісії він рекомендований для переведення до Окружного адміністративного суду Києва для виконання певних завдань. І зараз ці люди дорікають Парубію за те, що він не дотримується ідей Майдану!".

Спікер Андрій Парубій сказав, що позиція комітету полягає у тому, що розгляд даних питань, доки йдуть судові спори, може вигладити не як правовий крок, а як політико-правовий, тому це питання й не виносили на розгляд, але на вимогу президента він був змушений скликати засідання – і на розгляд винесено 34 постанови про звільнення суддів.

"Сьогодні останній передбачений Конституцією день (коли ВР може розглядати це – ред.) – і ми повинні цей процес пройти", – додав голова парламенту.

Олена Рощенко, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама: