У ЦПК пояснили ризики чергового закону про спецконфіскацію
Черговий закон про спецконфіскацію 4890, який зареєстрували лобісти цієї теми у Верховній Раді, і надалі містить низку серйозних ризиків.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала експерт Центру протидії корупції Дарія Каленюк.
За її словами, закон про погіршення покарання не має зворотної сили, тому застосувати його стосовно майна осіб, які вже вчинили злочин, буде неможливо – конфіскація активів Януковича та його соратників буде визнана незаконною та успішно оскаржена в ЄСПЛ.
"Всі активи, конфісковані у Януковичів за цим законом, будуть повернуті державою з відсотками за 2-3 роки. А для ГПУ створиться додатковий стимул та можливість остаточно поховати кримінальні провадження про економічні злочини Януковичів. Звичайно ж, конфіскувати активи Януковича за кордоном за цим законом буде неможливо", – написала вона.
Крім того, за словами Каленюк, залишається величезна загроза захисту прав власності третіх осіб – закон чітко не виписує, що конкретно має довести прокурор, щоб показати "необгрунтованість активів", окрім як показати їх неспівмірність задекларованим.
"Немає обов'язку прокурору чітко доводити зв'язок активів зі злочином і злочинною діяльністю. Такий обов'язок є міжнародним стандартом, який застосовується до конфіскації без вироку суду", – повідомила вона.
Також людям за цим законом повідомлятимуть про провадження щодо конфіскації активів менш ніж за місяць.
"Якщо особа не прибуде, засідання проведуть без її відома. При чому дуже швидко – закон зобов'язує суд розглянути клопотання за 2 місяці. Люди дізнаватимуться про конфісковане майно постфактум, втративши всі механізми захисту", – вважає експерт.
Крім того, за її словами, людям хочуть заборонити розголошувати деталі кримінальної справи та процесуальних дій, тобто засідання, ймовірно, проходитимуть у закритому режимі.
"Вочевидь, без такої інформації неможливо сформувати стратегію захисту, тому на більшості судових засідань ми матимемо справу з "секретною інформацією", тобто апріорі передбачаємо відсутність відкритих судових засідань", – додала вона.
Каленюк зауважила, що закон поширюється на всіх осіб, стосовно яких є підозра в корупційних злочинах і які переховуються від слідства, а також третіх осіб, які могли отримати активи від них.
"Фактично, потенційним клієнтом "стягнення необгрунтованих активів" може бути кожна фізична чи юридична особа в Україні", – підсумувала вона.
Як повідомлялося, в Представництві ЄС в Україні поширили заяву про те, що у Верховній раді мала місце спроба змінити ключовий "безвізовий" закон про спецконфіскацію. Так, проект №4811, що не відповідає стандартам ЄС, був схвалений комітетом, але у вівторок – відкликаний.
Експертна спільнота раніше також розкритикувала даний законопроект, назвавши його клоном раніше відхиленого правоохоронним комітетом проекту №4057.
У середу стало відомо, що у Раді зареєстрували новий законопроект 4890 на цю ж тему.
Також під час засідання уряду у середу за прийняття закону про спецконфіскацію висловився прем'єр Володимир Гройсман. За його словами, це дозволить повернути до бюджету 1,5 млрд доларів попередньої влади.
Українська правда
