У Харкові з'явилися проспект Незалежності і станція "Захисників України"
Голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін підписав розпорядження про перейменування низки об'єктів топоніміки Харкова.
Це зроблено в рамках закону про засудження комуністичного й націонал-соціалістського (нацистського) тоталітарних режимів в Україні й заборону пропаганди їхньої символіки, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Відповідно до розпорядження нові назви отримали 4 адміністративних райони міста: Жовтневий перейменовано у Новобоварський, Комінтернівський – у Слобідський, Фрунзенський – у Немишлянський, Червонозаводський – в Основ'янський.
Крім того, змінено назви 5 станцій метро: "Маршала Жукова" стала станцією "Палац спорту", "Площа Повстання" – "Захисників України", "Пролетарська" – "Індустріальною", "Радянської армії" – "Армійською", а "Метробудівників ім. Г.І.Ващенка" – "Метробудівників".
Жовтневий гідропарк перейменований в Удянський.
Цим же розпорядженням перейменовано 52 вулиці, проспекти, площі. Зокрема, вул. Іванова тепер називається вул. Свободи, вул. Павла Лебедєва – вул. В'ячеслава Чорновола, просп. Маршала Жукова став просп. Петра Григоренка, просп. Правди – просп. Незалежності, а вул. Червоного льотчика – вул. Юрія Шевельова.
Три вулиці названо на честь харків'ян-героїв Небесної сотні.
За словами Райніна, цим розпорядженням у Харківській області завершується процес декомунізації.
"Сьогодні я підписав Розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Харківської області. Цим розпорядженням ми ставимо крапку в процесі "декомунізації" у Харківській області… До 21 травня процес перейменування має бути завершений. І в Харківській області так і є", - сказав він журналістам у середу.
За словами голови обладміністрації, перейменовані об'єкти – "це ті топоніми, які, з різних причин, не було перейменовано органами місцевого самоврядування".
Він також розповів, що в більшості випадків жодних труднощів із перейменуваннями не виникло: проводилося широке обговорення нових топонімів, до участі в якому запросили представників громадськості.
"Були й громадські слухання, і круглі столи із залученням цілого ряду експертів… Переконаний, що нові назви вулиць і населених пунктів повністю відображають історію нашої області й відповідають сучасності. Більше того, у процесі "декомунізації" ми, нарешті, змогли увічнити пам'ять багатьох знакових для нашого регіону людей, які досі були незаслужено забуті", – сказав Райнін.
Таким чином, у Харкові з'явилися вулиці, названі на честь Героїв України Євгена Котляра, Владислава Зубенка і Юрія Паращука, три вулиці, названі на честь харківських учасників АТО – Руслана Плоходька, Миколи Топчія й Володимира Усенка.
Також з'явилися Майдан Національної гвардії, Майдан захисників України й відповідна станція метро, і вулиця Волонтерська, названа на честь усього волонтерського руху області.
Раніше в Харкові перейменували площу Руднєва у Майдан Героїв Небесної сотні.
До цього у Харківській області демонтували 180 пам'ятників, і пам'ятних знаків, які підпадають під дію т.зв. закону про декомунізацію
"Частина пам'ятників донедавна були в Державному реєстрі нерухомих визначний пам'яток України, тому перш, ніж їх демонтувати, необхідно було домогтися виключення цих об'єктів з реєстру. Щойно ми отримали відповідне розпорядження з Міністерства культури, одразу було підписано розпорядження голови облдержадміністрації. І процес завершився за кілька днів, бо до цього моменту все вже були готове", – пояснив Райнін.
Подальшу долю знесених монументів визначать їхні власники – місцева влада, керівництво підприємств, на території яких розміщувалися пам'ятники.
Деякі монументи й погруддя утилізують, ті, які становлять культурну чи історичну цінність, – передадуть на зберігання, повідомляє прес-служба адміністрації.