Кабмін ліквідував Пенітенціарну службу

Кабінет міністрів ліквідував Пенітенціарну службу й передав її повноваження Міністерству юстиції.

Відповідне рішення на засіданні уряду 18 травня ухвалили одноголосно.

Презентувала концепцію системи виконання покарань в Україні перший заступник міністра юстиції Наталія Севастьянова.

Вона зазначила, що 75 років не змінювалися "стандарти виконання покарань, більшість установ – вони навіть не радянські, вони царських часів".

"Більше 150 років сьогодні установам, де сьогодні наші ув’язнені відбувають покарання. Це найбільша спадщина Радянського Союзу, яка залишилася нам як незалежній країні", – додала Севастьянова.

"З прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу у 2012 році вдвічі зменшилася кількість засуджених, які перебувають в установах. На сьогоднішній день вони заповнені на 63% – і це лише до моменту вступу в силу закону Надії Савченко, який також сприяє зменшенню кількості ув’язнених", – зазначила вона.

За словами Севастьянової, у СІЗО "з нашою судовою системою" можуть 10-12 років перебувати люди, очікуючи вироку, – і їх можуть потім визнати невинуватими.

"Це наша головна мета реформи – зробити фокус на те, щоб особи, які ще не мають вироку суду, не перебували в таких жахливих умовах…", – сказала вона.

Серед пріоритетів реформування Севастьянова назвала гуманізацію і повноцінне запровадження Служби пробації – системи пробаційних центрів із нагляду за засудженим із покладенням на нього певних зобов’язань і обмежень, але без ізоляції від суспільства.

"Реформа передбачає, що ми відмовляємося від радянських кримінально-виконавчих інспекцій і на їх місці будуємо пробаційні центри на рівні районів по всій країні", – зазначила представниця Мін'юсту.

Ресоціалізувати засуджених передбачається з фокусом на психологічній роботі з ними в таких центрах.

Також ідеться про "демілітаризацію" системи покарань, бо й після передачі ДПтС від МВС до Мін’юсту система за суттю не змінилася, додала Севастьянова.

Реформа також передбачає зменшення кількості атестованих працівників системи покарань із нинішніх 77% до 28%.

"Ті, хто працює в апараті на рівні області чи Києва, – це державні службовці, а ті, хто працює в установі, – це атестовані співробітники, і ми пропонуємо фокус на захист саме їх: підвищення зарплати за рахунок зменшення бюрократичного апарату", – озвучила пропозицію Севастьянова.

Голова Мін’юсту Павло Петренко закликав членів уряду підтримати реформу:

"Йдеться про долю майже 80 тисяч людей, які зараз перебувають за ґратами, йдеться про долі тих людей, які їх охороняють – тому що умови утримання в колоніях такі, що… Знаєте, є такий вислів: той, хто охороняє, і той, хто там перебуває за ґратами – фактично, сидять спільно в тюрмі. Це просто по різні боки від стіни".

"І це мова про сотні тисяч людей і їхніх сімей і про принцип верховенства права і захисту прав людини – основної цінності, яка є в країни", -- сказав він.

"Якщо ми зробимо цю реформу спільно з реформою судової системи і правоохоронної системи – тоді ми зможемо точно сказати: ми змінили цю країну, і головним у цій країні буде проста людина… і гідність людини ніхто не порушуватиме", – заявив міністр.

Олена Рощенко, УП