У Росії дозволили стягувати борги кримчан перед банками України

У Росії дозволили російським кредитним організаціям і юридичним особам вимагати борги кримчан перед українськими банками.

Держдума РФ у середу ухвалила в третьому остаточному читанні закон про особливості погашення й позасудове врегулювання заборгованості позичальників, що проживають у Криму, повідомляє РИА Новости

Чинність закону поширюється на борги позичальників перед українськими банками, що припинили роботу в Криму після його анексії Росією.

Згідно з документом, вимагати борги від позичальників у Криму зможуть лише російські кредитні організації і юрособи, які надали докази придбання прав вимагання за відповідними кредитними договорами чи права вимагати погашення заборгованості, що виникла з таких договорів.

Колектори зобов'язані розкрити інформацію про контролюючих осіб і ділову репутацію своїх керівників і їхніх заступників.

Закон забороняє особам, які мають право вимагати погашення заборгованості, застосовувати щодо позичальника фізичну силу; знищувати чи псувати його майно або погрожувати цим; а також використовувати вислови й чинити дії, що принижують честь і гідність позичальника й інших осіб.

Розмір заборгованості позичальників визначається станом на 18 березня 2014 року за винятком коштів, сплачених після цієї дати.

Платежі з погашення заборгованості будуть здійснюватися лише в рублях із використанням окремого банківського рахунку Фонду захисту вкладників, створеного Агентством зі страхування внесків (АСВ). Якщо кредит видавався в гривнях чи іншій валюті, борг буде виплачуватися в рублях за курсом на 18 березня 2014 року.

Закон також визначає порядок отримання позичальником документального підтвердження зняття обтяження з майна, закладеного в забезпечення зобов'язань за кредитом.

Документ передбачає обов'язкову досудову процедуру врегулювання суперечки між позичальниками й особами, які мають право вимагати погашення заборгованості. Такі особи зобов'язані спочатку звернутися з заявою про врегулювання розбіжностей до Фонду захисту вкладників. Прямо звернеться до суду можна лише з письмової згоди позичальника.

Кожна зі сторін суперечки, не згодна з рішенням фонду, матиме право звернутися до суду з позовом за тими ж підставам, попередньо поінформувавши про це фонд.

Позичальник, у свою чергу, має право звернутися до фонду з письмовим проханням про надання розстрочки погашення заборгованості чи її реструктуризації. Розстрочка може бути надана на термін не більше 24 місяців.

Позичальники також мають право вимагати в суді перегляду попередніх рішень судів про стягнення боргів за кредитом, ухвалених у період після 18 березня 2014 року й до дати набуття законом чинності.

Раніше з закону було виключено норми про введення адміністративних штрафів для осіб, які вимагають від кримських позичальників погашення боргів, не маючи на це права.

Аналогічну поправку 22 грудня Держдума РФ підтримала при розгляді в другому читанні іншого законопроекту – про адміністративну відповідальність для диггерів. Таким чином, норми про штрафи за незаконне вимагання погашення заборгованості кримчан перед українськими банками перенесено з одного законопроекту в іншій.