Українці вважають суддів і митників найбільш корумпованими
Українці вважають найбільш корумпованими структурами суди, прокуратуру, міліцію і Митну службу, а найменш корумпованими – заклади середньої і дошкільної освіти та поліцію.
Про це свідчить моніторинг сприйняття реформ у суспільстві, який компанія TNS проводить спільно з Національною радою реформ.
Жителі Києва значуще нижче оцінюють рівень корумпованості поліції. Мешканці південного регіону дають нижчі оцінки корумпованості міліції.
"Цікавою є оцінка корумпованості поліції, адже для 38% респондентів було важко відповісти чи є нова поліція корумпованою. Мабуть, це пов’язано з тим, що багато опитаних ще не мали досвіду спілкування з представниками поліції", - прокоментувала заступник гендиректора TNS Світлана Винославська.
"Також високий відсоток тих, кому важко оцінити корумпованість Національного банку України, – можливо, через те, що ця структура є досить віддаленою від населення і працює лише з юридичними особами", - додала вона.
Більш ніж 1/3 респондентів за останні 3 місяці особисто стикалися з випадками корупції.
Більше половини (54%) вказали, що розуміли, що без хабара ситуація не буде вирішена.
Ще 26% наголошують, що державний посадовець прямо або опосередковано вимагав хабар (відсоток таких відповідей зріс у порівнянні з вереснем цього року).
У порівнянні з даними вересня зросла частка тих, хто вказав, що не давав би хабара і намагався б вирішити своє питання офіційно, якби в майбутньому довелося мати справу з ситуацією корупції.
Оцінюючи зміни у боротьбі з корупцією, більше половини респондентів не помітили жодного заходу, ще 18% не змогли нічого відповісти з цього приводу . Значуще більше таку точку зору поділяють жителі Західного регіону (60%).
Але 19% вказали, що запроваджуються реальні кримінальні справи проти корупціонерів, 12% – що держава призначає покарання для тих, хто дає хабарі, 7% вказали, що держава робить покарання для корупціонерів жорстким і невідворотним.
Опитування проводили з 18 до 24 листопада по всій Україні (крім АРК), он-лайн опитували міське населення, чоловіки і жінки у віці 18-55 років. Вибірка 1000 респондентів, квотна за статтю, віком, регіоном і розміром населеного пункту.
Проект "Моніторинг сприйняття прогресу реформ" ініціював проектний офіс Національної ради реформ у вересні 2015 року.
