Соратник прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, народний депутат від "Народного фронту Микола Мартиненко за рік міг заробити на продажі уранового концентрату близько 770 млн гривень.
Про це йдеться у розслідуванні Севгіль Мусаєвої і Андрія Самофалова на "Українській правді".
"На початку червня СБУ зафіксували факти системних порушень під час закупівлі уранового концентрату для потреб ядерної галузі", - йдеться в розслідуванні.
СБУ посилалася на довгостроковий контракт між "Енергоатомом" і СхідГЗК, який передбачав поставки уранового концентрату для потреб енергетичного комплексу за рахунок власних ресурсів комбінату.
Східний ГЗК, незважаючи на факти, опубліковані СБУ, заперечує факт закупівлі уранового концентрату у будь-яких постачальників.
СхідГЗК стверджує, що протягом минулого року підприємство виробило 809 тонн уранового концентрату із самостійно добутої руди. Далі цей концентрат був проданий "Енергоатому".
"На сьогоднішній день "Енергоатом" ні в кого крім як у СхідГЗК урановий концентрат не закуповує. Російський ТВЕЛ поставляє паливні збірки держкомпанії для виробництва яких, окрім українського концентрату, використовує своє паливо", - заявили в компанії.
"Можливо, причина такої секретності держкомпаній полягає в тому, що ГЗК і керівництво "Енергоатому" намагаються приховати корупційну схему, за якою збитки держави за рік можуть становити 770 млн гривень", - зазначають автори.
У розслідуванні йдеться про існування контракту між казахським "Степногірським гірничо-хімічним комбінатом" і австрійською компанією Steuermann Investitions.
Згідно з його умовами, близько 600 тонн уранового концентрату казахського виробництва повинні бути поставлені на український СхідГЗК у 2015 році. Орієнтовна вартість угоди - 60 млн доларів.
У контракті казахський комбінат виступає в якості продавця, австрійська фірма - покупцем, а СхідГЗК - в якості "вантажоодержувача", і за умовами договору нізащо не платить.
Як наголошується, в кінці вересня Steuermann Investitions заплатила Степногірському комбінату за цей обсяг палива 38 млн доларів. Тобто 1 кілограм концентрату обійшовся австрійської компанії в 95 доларів.
"Цей контракт був укладений сторонами в лютому 2015 року. З того моменту на український комбінат було поставлено вже близько 400 тонн концентрату. Але на українській митниці з ціною казахського концентрату відбулася несподівана трансформація", - йдеться в статті.
З документів, які опинилися в розпорядженні "Української правди", випливає, що ті самі 400 тонн концентрату пройшли українську митницю в кінці вересня.
У дозволі на ввезення позначено, що паливо поставила австрійська Steuermann Investitions, а прийняв продукцію СхідГЗК. Але ціна концентрату при цьому істотно змінилася.
У митній декларації вказана сума контракту 51,6 млн доларів. Тобто на українському кордоні казахський концентрат "подорожчав" з 95 доларів до 129 доларів за 1 кілограм.
Українська держкомпанія не тільки заплатила за концентрат, який був куплений в іноземного виробника, а й ще й на 13,6 млн доларів більше реальної вартості. І не виробнику, а австрійській прокладці.
У розслідуванні говориться, що подібний контракт існував між казахською компанією, австрійською прокладкою і СхідГЗК в кінці минулого року.
Збиток за цим контрактом СБУ оцінила в 10 млн доларів. Хоча згідно з первинними документами, які є в розпорядженні "Української правди", "заробіток" австрійської компанії також становив 13,6 доларів.
"Всього з допомогою австрійської прокладки державна компанія, згідно з двома контрактами 2014 і 2015 року купить 1000 т уранового концентрату. Тобто, загальна сума збитку державі може становити 34 млн доларів або 770 млн гривень", - пишуть автори.
Steuermann Investitions була зареєстрована у Відні ще в 1999 році. Вона належить фірмі з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt.
Станом на 2015 рік Steuermann входить до наглядової ради Запорізького абразивного комбінату, який входить в сферу інтересів Жванії і Мартиненка.
Також Steuermann Investitions є засновником російського ЗАТ "Салено" поряд з іншим акціонером - Коте Соткімлавою.
Соткімлава, у свою чергу, згідно з даними російського реєстру юридичних осіб, числиться директором компанії "Атоменергоресурс". Ця компанія була заснована ірландською "Брінкфорд Лімітед" і, як відомо, входила в сферу інтересів Мартиненка і Жванії.
Директор і номінальний власник австрійської компанії Steuermann Investitions Вольфганг Айбергер володіє 0,55% акцій "Діамант банку", який на чверть належить бізнес-партнеру Мартиненко Давиду Жванії.
Але головне, у австрійської компанії є "дочка" в Україні. Її засновник - все той же Вольфганг Айбергер.
До кінця 2012 року ДП "ШТОЕРМАН - Україна ГмбХ" була власником 66% акцій нафтогазової компанії "Пласт", яка до 2012 року належала Миколі Мартиненку, поки її не придбав нардеп-коневод Олександр Онищенко.
"І моя компанія "Пласт" вже з ліцензією. Я її купив у депутата того ж "Народного фронту" Миколи Мартиненка готовим продуктом, який сьогодні працює", - розповідав Онищенко.
У коментарі "Українській правді" Мартиненко заявив, що не знає про існування компанії Steuermann Investitions. Нардеп стверджує, що не знайомий з Соткімлавою. "Я знаю багато грузинів, але це прізвище чую вперше", - запевнив Мартиненко.
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua