Адвокати: через дії влади організаторів розстрілу Майдану можуть не покарати

Влада чинить спротив розслідуванню злочинів проти "Майдану", а через форсування передачі до суду справ організатори цих злочинів можуть уникнути покарання.

Про це заявили представники Адвокатської дорадчої групи на прес-конференції.

Член Колегії адвокатської консультативної групи, яка бере участь в розслідуванні, Віталій Титич стурбований меседжем від президента Петра Порошенка з приводу того, що до другої річниці подій на Майдані справи за різними епізодами мають бути передані до суду.

Він зазначає, що так само до минулої річниці до суду передали справу щодо масового розстрілу активістів Майдану 20 лютого. "Величезний обсяг фактичного доказового матеріалу у цій справі не був долучений, оброблений і відповідно до процесуальних норм залучений до цього кримінального провадження", - констатує Титич.

Він зауважує, що передача цієї справи була здійснена під впливом керівництва Генпрокуратури, попри те, що слідчі не були з цим згодні.

"Передача справи до суду в такому стані – це вже така заздалегідь продумана і відпрацьована технологія щодо виправдання осіб, винних у скоєнні злочину. Тому що провадження, як правило, передаються неякісні, і стосуються, я підкреслюю, виключно виконавців низової ланки", - зауважує адвокат.

Якщо не буде встановлено, що особа діяла у складі злочинної групи, неможливо буде притягнути до відповідальності організаторів чи замовників злочину, навіть якщо рішення у справі загалом буде позитивним.

Титич нагадав, що лише прокурор може приймати рішення щодо готовності матеріалів кримінального провадження до передачі до суду – і має відповідати за це рішення.

Крім того, адвокати говорять про спротив у розслідуванні з боку МВС, СБУ та навіть суддів.

За словами члена Колегії, адвоката Євгенії Закревської, між керівництвом Генпрокуратури та управління спеціальних розслідувань часто виникає протидія.

Вона зазначила, що генпрокурор Віктор Шокін створив управління розслідувань злочинів працівників правоохоронних органів, яке має розслідувати перешкоди у розслідуванні проваджень щодо Майдану, але очолив його головний "нерозслідувач" О.В. Ничипоренко – колишній начальник відділу процесуального керівництва прокуратури Києва.

"Спочатку він завалив справи по Майдану, які були в провадженні прокуратури Києва. Тепер пішов на підвищення – очолює "управління з нерозслідувань" в ГПУ. То ж не дивно, що замість розслідування організації втечі Садовника чи знищення беркутівської документації управління з нерозслідування тягає на допити провідних слідчих і прокурорів, що розслідують справи Майдану", - сказала Закревська.

"Фактично воно працює проти основного розслідування. Проти тих, хто це розслідування справді проводить", - наголосила вона.

За словами Закревської, керівництво ГПУ не сприяє розслідуванню Майданівських справ: "Створеному для розслідування справ по Майдану управлінню спеціальних розслідувань (УСР) вкрай не вистачає слідчих, аналітиків, а також банально – комп'ютерів, кабінетів. В керівника УСР відсутні повноваження з координації і контролю за розслідуваннями в регіональних прокуратурах".

Більше 500 додаткових епізодів часів Майдану передано до управління – тепер загалом 2000 епізодів мають розглядати по суті 18 штатних слідчих, сказала Закревська.

"Замість забезпечення слідства необхідними ресурсами і повноваженнями, бачимо періодичні втручання в хід слідства з вимогами передавати до суду  сирі, недорозслідуванні справи. Це ми і називаємо політичним піаром замість політичної волі до розслідування", - сказала вона.

Член Колегії та адвокат "Автомайдану" Роман Маселко сказав, що адвокати Небесної сотні об’єдналися, щоб протистояти недолікам слідства. Імовірно, доведеться проводити власне розслідування.

Голова Колегії Павло Дикань сказав: якщо розслідування на національному рівні не дасть результатів, можливо буде застосувати інші гарантійні механізми – зокрема, так зване гібридне слідство за прикладом Гватемали чи гібридне слідство і суд за прикладом Боснії.

Існують також пропозиції створити міжнародну групу для розслідування цих справ. У розслідуванні можуть використати і дані, зібрані Міжнародною дорадчою групою.

Центр інформації про права людини, "Українська правда"