Правозахисники Росії оскаржують у суді "приєднання" Криму

Керівник російського Товариства захисту прав споживачів "Громадський контроль" Михайло Аншаков і його соратники подали скаргу до Конституційного суду Росії, в якій заперечується конституційність закону про "приєднання Криму і Севастополя до РФ".

Про це Аншаков розповів в інтерв’ю "Радіо Свобода".

"У цій скарзі, поданій до Конституційного суду, просимо визнати невідповідним Конституції федерального конституційного закону про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації, і там ми посилаємося на пріоритет міжнародного права, який закріплений у статті 15-й, частини 4-ї Конституції Російської Федерації", - розповів Аншаков.

Він пояснив, чому саме зараз правозахисники звернулись до КС:

"Ми вирішили звернутись до Конституційного суду ще восени минулого року, але у зв’язку з особливостями законодавства це не можуть просто зробити громадяни, які вважають, що їхні права порушені ухваленням того чи іншого федерального закону. Тут потрібно, щоб права були порушені в конкретній справі, розглянутій в суді".

"Для цього восени минулого року ми подали на реєстрацію документи міжнародного громадського руху "Союз на підтримку російсько-української дружби" одне з відділень якого було створено в Криму", - каже Аншаков.

За його словами, міністерство юстиції відмовило у реєстрації цього руху, пославшись на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію.

"Пізніше ми пішли до суду, і ось приблизно півтора місяця тому Замоскворецький районний суд підтвердив це рішення Мін'юсту і знову ж відмовив нам із посиланням на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію. Тоді у нас з’явилося процесуальне право на звернення до Конституційного суду. Що ми, власне, і зробили", - пояснив Аншаков.

За його словами, правозахисники не мають особливих ілюзій з приводу цієї справи:

"Природно, сама по собі скарга містить наші вимоги, і основне – визнати неконституційним цей федеральний закон. Хоча ми не плекаємо жодних ілюзій щодо цього, прекрасно розуміючи, що Конституційний суд не є повністю незалежним органом, і в такого роду питаннях він схильний частіше керуватися міркуваннями політичної доцільності".

На думку Аншакова, важливо привернути увагу громадськості, насамперед юридичної громадськості, для обговорення цієї теми, на яку накладено табу

"Оскільки конституцію порушили шляхом такого неконституційного ухвалення приєднання двох суб’єктів до складу Російської Федерації, це може мати найсерйозніші і небажані наслідки для нашої правової системи, для практики застосування права. Тобто фактично відбулася зміна конституційного ладу. Про це потрібно говорити. Ми вважаємо, що робимо дуже важливу справу", - зазначив правозахисник.

За його словами, законом відводиться термін у три місяці на ухвалення рішення про те, чи припустима ця скарга, і чи буде він її розглядати, чи ні.

"Протягом трьох місяців ми чекаємо відповідного рішення Конституційного суду з цього питання", зазначив Аншаков.

За його словами, питання про відповідність російській Конституції – виключно в компетенції Конституційного суду Росії, ніякі міжнародні суди це питання вирішити не можуть:

"Але ми будемо намагатися зі свого боку щонайменше привернути увагу юридичної громадськості, фахівців із конституційного права, для того щоб все-таки це питання в російському юридичному дискурсі публічно обговорювалося. Це завдання для нас цілком посильне".

"Зараз вже з’являються певні відгуки на нашу оцінку ситуації, і якщо Росія хоче все-таки залишатися далі правовою державою, то ця ситуація, коли фактично відбулася зміна конституційного ладу, абсолютно неприйнятна, її доведеться вирішувати. Тут навіть незалежно від того, який політичний курс у керівництва країни, ситуація неприйнятна саме з правової точки зору", - зазначив Аншаков.

Раніше Роскомнагляд вніс до чорного списку блог Аншакова. Громадська палата Росії направила до Генпрокуратури РФ запит про перевірку резонансної пам’ятки для туристів, які збираються до Криму, на наявність ознак посягання на основи конституційного ладу.