Експерт розповів про повіти, регіони, поселення і відмову від міст-повітів

Конституційна комісія вирішила називати населені пункти "поселеннями", відмовитися від міст обласного значення, а АР Крим, Київ та Севастополь називати "регіонами", як і області.

Про це розповів співавтор законопроектів про адміністративно-територіальну реформу Анатолій Ткачук у інтерв’ю "Європейській правді".

Він підтвердив, що залишиться трирівнева система устрою, що члени робочої групи Конституційної комісії погодилися змінити назву "район" на "повіт", а утворення рівня області назвати "регіонами".

"Дехто наполягав, що має лишатися "населений пункт", хоч вмирай. Хоча українською мовою є назва поселення. І тут є принципова відмінність, бо за українською назвою люди "поселилися", а населений пункт хтось створив, "населив". Але зрештою домовилися про "поселення", - розповів Ткачук.

"Так само йшла дискусія про район і повіт. Казали, мовляв "повіт – нехарактерно для України". Чому нехарактерно? Навпаки! Але аргументом стало те, що після об’єднання районів виникатиме плутанина, про який район йдеться – про старий чи про новий? Тому має бути нова термінологія", - пояснив він.

"І щодо обласного поділу – ми залишили родове поняття "регіон", яке буде вживатися замість довгого терміну "області, Автономна республіка Крим, Київ та Севастополь". Хоча, на мій погляд, краще було би замість "регіону" вживати "край", - додав Ткачук.

Він також повідомив, що у проекті експертів "вже не передбачається міст обласного значення чи міст-повітів, тобто великих міст, які відокремлені від оточуючої сільської території", – хоча й не всі згодні з цим.

"Асоціація малих міст разом з "Батьківщиною" кажуть: "Давайте всім містам надамо статус міст обласного значення, витягнемо їх з районів". Але ж практика показала, що якщо з району витягнути місто, залишиться повний депресняк, без внутрішніх зв’язків. Витягування міст з адміністративних територій іде на шкоду і адмінтериторіям, і містам", - сказав Ткачук.

Серед здобутків він назвав те, що люди почали розуміти, що "їм не потрібне утримання сільради, яка нічого не дає для громади".

"Найрішучіший прогрес у нас відбувся в сфері бюджетної реформи. Тут відбулася бюджетна революція, зміни дуже кардинальні. Змінено підходи до формування бюджетів і бюджетного вирівнювання і на сьогодні наша бюджетна система подібна до північноєвропейських країн. Вже перший квартал показав, що громади мають кращий фінансовий результат, ніж  мали би, якби залишилась стара бюджетна система", - розповів експерт.

"Але, звичайно, тут є ризики. Новий підхід створює мотивацію для розвитку громад, але також закладає більші диспропорції між економічно більш спроможними і економічно слабкими. Тому чим довше ми будемо тягнути з реформою територіального устрою, тим довше зростатиме диспропорція між багатими і бідними, що катастрофічно неприпустимо", - додав він.

Зазначимо, що адміністративно-територіальна реформа – одна з вимог Ради Європи.

Раніше керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповідав, що в його пропозиції передбачено створення 129 повітів замість 490 районів, близько 1,5 тисяч громад замість 11,5 тисяч нинішніх суб'єктів місцевого самоврядування. Зі 129 повітів 10 припадає на окуповану частину Донбасу, а 8 – на Крим із Севастополем. Видання "Збруч" навіть сформувало відповідну мапу.

Повітова модель устрою України. Джерело - "Збруч"

Згодом Коліушко виявив у себе помилку і назвав доцільним планувати у Харківській області не 5, а 6 повітів.

Були й інші експертні пропозиції. Наприклад, Юрій Ганущак передбачав близько 100 повітів.