Мірошниченко відхрестився від нерухомості і розповів про будинок в Каліфорнії

Депутат Юрій Мірошниченко заявляє, що не купував дорогий будинок у Каліфорнії, хоча і мешкає там зі своєю дружиною та дітьми.

Про це він написав у блозі на "Українській правді", коментуючи статтю УП "Американська мрія Юрія Мірошниченка".

Блог вийшов за тиждень після того, як видання зверталося до його прес-секретаря по коментар. Крім того, реакція на статтю з'явилася лише третій день після виходу публікації.

"Щодо будинків, фотографії яких були наведені у статті. Так, дійсно, протягом кількох років моя сім'я проживала у кількох помешканнях. Світлини деяких з них опубліковані у статті", - визнав він.

Будинок, який згідно з розслідуванням, купила матір Мірошниченка

"Щодо купівлі будинку, то можу сказати лише одне: ані я, ані моя дружина не купували згаданий будинок у Каліфорнії. І хоча моя родина мешкає там певний період часу, власниками його ми не є. Більшого повідомити не можу, адже ця інформація стосується третіх осіб, які не давали мені дозволу на розголошення особистої інформації", - написав він.

"З приводу згаданої в статті компанії (Real Market Research Inc, - ред.), то можу сказати, що моя дружина вже давно в ній не працює, а це чітко видно, навіть, в схемі, наведеній в статті, і не є її власницею", - зазначив Мірошниченко.

Водночас він жодним чином не прокоментував те, що згідно з даними сайтів про нерухомість, будинок купувала його матір Валентина Кочура за 3 млн доларів. Також не пояснив, звідки в неї були гроші на купівлю будинку.

Клікніть для збільшення

Оскільки, за його словами, гроші, які він позичав, пішли на купівлю нерухомості в Україні.

"Автор правильно відмітила, а це свідчить про її журналістський досвід, що з 2009 року (розпал світової і української кризи в сфері нерухомості) і аж до 2012 року я багато позичав коштів і вкладав їх в нерухомість. Розрахунок полягав у тому, щоб, купивши її, здавати в оренду, повертаючи позики, і мати дохід для родини. Оскільки, згідно законодавства депутат не має права займатися бізнесом, я брав позики як фізична особа", - пояснив він.

"За домовленістю об'єкти нерухомості були об'єктами застави. На жаль, ситуація в Україні, особливо за останній час, в частині вартості оренди значно погіршилася. Минулого року я вимушений був всі заставлені об'єкти нерухомості передати в рахунок погашення боргу. Дещо вдалося продати. Саме цей процес і має відображення в моїх деклараціях з 2009 до 2014 року", - пояснив Мірошниченко.

Він також зауважив, що дійсно часто їздить в Каліфорнію з родиною. "Я не думаю, що автор статті, або будь-хто з читачів "Української правди" дорікне мені, як батьку, або моїй дружині за те, що ми намагалися допомогти нашому синові-аутисту. А частково і донці, яка хоч і не мала такого діагнозу, але значно відставала у розвитку", - зазначив він і додав, що з 2009 року, коли дізналися про аутичний синдром намагалися дати раду дитині, але, на жаль, в Україні аутизм не визнавався як окрема нозологія, не говорячи вже про системну реабілітацію.

"Я залишився в країні, дружина з дітьми поїхала у США. Забігаючи наперед скажу, що вони повертаються додому, оскільки за цей час нам дещо вдалося зробити в Україні у сфері освіти та реабілітації аутистів", - зазначив він

Щодо будинку в селі Підгірці, при будівництві якого було засипано 15 метрів озера, Мірошниченко заявляє, що продав його.

"Постійне намагання зробити будівництво мого будинку, на яке має право кожна родина, предметом публічних спекуляцій довкола мого імені, змусили мене минулого року його продати. І хоча правочин по його продажу ще не завершено повністю, сподіваюсь, що крапку в цій історії ми вже поставили", - зазначив він.

Він також зазначив, що раніше "намагався відмовитися від цього проекту, але ніхто не готовий був повертати мені кошти, витрачені на благоустрій та берегоукріплювальні роботи, які були зроблені за приписами і стандартами та коштували значних, як для мене, коштів".

При цьому Мірошниченко наполягає, що Блакитне Озеро є штучно створеним водним об’єктом. Саме такі зміни були внесені в документи, щоб легалізувати  будівництво на березі водойми. Це дозволило обійти законодавчу заборону будівництва у стометровій зоні навколо природних водойм.

Українська правда