У поданні на Клюєва Генпрокуратура вказує на схеми, розкриті Лещенком
Подання Генпрокуратури про зняття недоторканності з депутата Сергія Клюєва для притягнення його до відповідальності базується на журналістському розслідуванні Сергія Лещенка.
Це матеріали, опубліковані "Українською правдою" у 2010-2011 роках, пише депутат Лещенко у своєму блозі на "Українській правді".
Перша частина подання ГПУ стосується махінацій Клюєвих при придбанні "Заводу напівпровідників". У ньому фігурує також Геннадій Коган, який разом із Олександром Єдіним контролював фірму "Сілікон", яка мала необхідні для приватизації патенти.
На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з Коганом і обговорив можливість купівлі заводу коштом братів Клюєвих із подальшим розподілом часток всередині 50 на 50%. Але потім Клюєви хотіли заволодіти "Заводом напівпровідників" без цього розподілу.
"Клюєв Сергій і Клюєв Андрій планували узгоджено використовувати своє службове становище, поєднане з фінансовими можливостями контрольованих ними бізнес-структур, всупереч інтересам держави та суспільства, для створення власної вертикально-інтегрованої компанії з виробництва та використання фотогальванічної продукції...", - цитує депутат подання ГПУ.
15 червня 2007 року компанія "Сілікон" придбала "Завод напівпровідників" за 204 мільйони 960 тисяч гривень. А далі, на думку слідства, брати Клюєви "організували проведення фіктивних фінансових операцій" та переконали Когана придбати цінні папери підприємств Клюєва для забезпечення умов передачі останньому та його діловим партнерам 50% заводу.
У підсумку Клюєви через фірму "Сі-Інвест" заволоділи 99% "Заводу напівпровідників". У жовтні 2008 року Клюєви перевели 74,99% на свою австрійську компанію "Activ Solar".
"Клюєв С.П., який діяв за попередньою змовою з Клюєвим А.П. підозрюється у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України", - сказано в поданні генпрокурора.
"У подальшому Клюєв А.П. і Клюєв С.П., заволодівши "Заводом напівпровідників", вирішили організувати отримання цим підприємством кредитних коштів у державній банківській установі для розвитку підприємства", - також зазначає Генпрокурора.
Зокрема, заводу було відкрито кредитну лінію на 200 мільйонів євро у 2009-2010 роках.
Після інавгурації Януковича старший з братів Клюєвих став першим віце-прем'єром та очолив Комісію з реалізації інвестиційних проектів, а також став куратором Держагенства інвестицій та розвитку, яка робила подання Клюєву-старшому щодо виділення фінансування.
Відсутність коштів не давала можливості Клюєвим отримати з бюджету "компенсацію" для заводу. Але Андрій Клюєв "забезпечив прийняття постанови Кабінету міністрів від 11 жовтня 2010 року N949, за якою незаконно здійснено перерозподіл бюджетних призначень на 250 мільйонів гривень (...)". Так Клюєви двома траншами отримали на підприємство 200 млн. 842 тис. грн., які мали б піти на виплату незахищеним прошаркам населення.
У ГПУ вважають, що Андрій Клюєв "вплинув на членів конкурсної комісії".
"Є достатні підстави підозрювати Клюєва Сергія Петровича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, тобто у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах", - йдеться у поданні ГПУ.
Читайте також:
"Україна для людей": 370 мільйонів державної підтримки – для двох донецьких родин
Офшорний дах для Януковича та Клюєва
