Євросуд визначатиме, чи є підпис нардепа таємницею
Європейський суд з прав людини має вирішити, чи є підпис народного депутата є таємницею.
З відповідним позовом у п’ятницю до Євросуду звернувся Інститут Медіа Права в інтересах кореспондентки "Української правди" Оксани Коваленко.
Йдеться про підписані депутатами списки реєстрації "виїзного" засідання парламенту на Банковій 4 квітня 2013 року.
"Тоді Партія регіонів та КПУ замість того, щоб вести переговори з опозицією, в порушення регламенту провели так зване "виїзне засідання" у приміщенні парламентських комітетів. Депутати реєструвалися лише письмово, ставлячи свої підписи. Під час голосувань підконтрольна Януковичу лічильна комісія "нараховувала" необхідну кількість голосів "за". Проте депутатів від опозиції, які могли б проконтролювати голосування, до зали не пустили, як і журналістів", – зазначає Оксана Коваленко.
"Є сумнів, що всі депутати зі списку дійсно прийшли на те засідання. Тому важливо побачити списки реєстрації депутатів з їхніми живими підписами", - додала журналіст.
Вона намагалася отримати підписані списки реєстрації за допомогою інформаційних запитів до Апарату Верховної Ради. Проте Апарат ВР вирішив, що підписи депутатів є "конфіденційною" інформацією.
Інститут Медіа Права відстоював інтереси Коваленко в усіх інстанціях українських судів, але суд пристав на бік чиновників.
"Підписи усіх народних депутатів є публічною інформацією. Вони оприлюднені ЦВК разом із майновими деклараціями усіх кандидатів у депутати. Народні депутати також власноруч підписують велику кількість листів, запитів, відповідей на звернення. Національні суди проігнорували цей факт", – зазначає юрист Інституту Медіа Права Віта Володовська.
Заявниця та її представники розраховують на позитивне вирішення справи у Євросуді.
"Відкриття підписів народних депутатів може стати підставою для порушення кримінальних справ, оскільки є всі підстави вважати, що кворуму на засіданні не було, а частина підписів є підробленими", – зазначив директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко.
"Виїзне засідання у квітні 2013 року можна назвати підготовкою до цинічного голосування диктаторських законів 16 січня 2014 року. Ми будемо добиватися правди і справедливості у цьомупитання, оскільки безкарність породжує нові порушення", - додав він.
Судова справа підтримується Фондом захисту права на доступ до інформації, який координується Інститутом Медіа Права. Завдяки його судовим позовам раніше вже було відкрито доступ до майнових декларацій народних депутатів, а також забезпечено доступ громадян до засідань Верховної Ради.
Як відомо, 4 квітня, стикнувшись з блокуванням трибуни, депутати від більшості у складі ПР, КПУ та деяких позафракційних депутатів пішли на "збори" на вулиці Банковій 6-8. "Зборами" ці заходи назвав і спікер Володимир Рибак, коли йшов туди.
Однак пізніше депутати від більшості вирішили оголосити збори засіданням Верховної Ради та оголосили про реєстрацію 244 депутатів.
При цьому апарат Верховної Ради відмовлявся надати копії списків реєстрації з живими підписами.
Українська правда
