Партії викинули більше півмільярда гривень на виборчу агітацію у 2014 році

Громадські активісти закликають зобов’язати партії в обов’язковому поряду оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні і після виборчої кампанії.

Про це йдеться у звіті громадянської мережі "Опора", оприлюдненому в п'ятницю.

Зазначається, що попри граничні обмеження на витрати виборчих фондів сукупна вартість виборчої кампанії на парламентських виборах постійно зростала: у 2002 р. склала 32,2 млн. грн., зросли у 17 разів у 2006 р. до 552,1 млн. грн., у 2007 р. – 579,2 млн. грн. (+5 % від попередньої компанії), у 2012 р. - 601,3 млн. грн (+4 %), у 2014 р. – 674,5 млн. грн. (+12 %).

Рекордсменами за сумою виборчого фонду на дострокових парламентських виборах стали партії "Батьківщина" (109,5 млн. грн.), "Опозиційний блок" (106,4 млн. грн.), "Блок Петра Порошенка" (97,4 млн. грн.) і "Народний фронт" (93,6 млн. грн.).

Як відзначає Ольга Айвазовська, координатор парламентських і виборчих програм "Опори", джерела походження "власних коштів" партії не розкривають, і очевидно саме в цьому проявляється їхня залежність від приватного фінансування з боку великого бізнесу. Разом з тим у щорічних фінансових звітах партій про доходи, видатки та майновий стан ця інформації відсутня.

Традиційно, офіційні цифри добровільних внесків не відображають реального рівня фінансової підтримки партій громадянами. Якщо в структурі сукупного виборчого фонду не враховувати 100 мільйонів гривень (98 % всього фонду), які в якості добровільних внесків задекларувала ВО "Батьківщина", то загальна частка внесків фізичних осіб на парламентську виборчу кампанію 2014 року становитиме лише близько 4 %.

Це співвідноситься з показниками попередніх років (4,28 % – у 2007 році, 13,23 % – у 2006 році, 5,1 % – у 2012 році) і свідчить про те, що так звані "власні кошти" партій залишаються домінуючим ресурсом, за рахунок якого формуються партійні виборчі фонди.

Серед 12 найпопулярніших партій (які отримали більше 1,5 % голосів виборців) лише дві – "ЗАСТУП" і "Правий сектор" – мають достатньо високу, хоча й неспівмірну з "Батьківщиною", питому вагу добровільних внесків у виборчому фонді (36 % і 35 % відповідно). В інших 9 партій частка залучених добровільних внесків не перевищує 13 % виборчого фонду.

З іншого боку, "Блок Петра Порошенка", а також "Свобода" і КПУ задекларували нульову частку добровільних внесків у виборчому фонді. На практиці ж левова частка добровільних пожертв до виборчого фонду вноситься самими партійцями на вимогу чи з ініціативи партії. Прикладом такого підходу є структура виборчого фонду партії ВО "Батьківщина", де 98 % задекларованих надходжень склали добровільні внески фізичних осіб.

Серед партій, які пройшли до парламенту у 2014 році найдорожче голос одного виборця обійшовся ВО "Батьківщина" – 122 грн. Найменше витратила "Самопоміч" – 16 грн. на одного виборця.

Для порівняння, у 2012 році голос виборця найдорожче обійшовся Партії Регіонів – 36 грн., а найдешевше ВО "Свобода" – 11 грн.

Серед непрохідних партій рекордсменом у 2014 році стала "Сильна Україна" – 124 грн. за голос, тоді як у 2012 році "Наша Україна" витратила 280 грн. на одного виборця. У розрізі отриманих депутатських місць за пропорційною системою найдорожче депутатський мандат обійшовся також ВО "Батьківщина" – 6,7 млн. грн. Тоді як "Самопоміч" на кожне здобуте депутатське місце у Верховній Раді витратила 0,9 млн. грн.

Як наголошує Олександр Неберикут, аналітик ОПОРИ, витрати на використання ЗМІ (ефірний час на телебаченні, радіо, матеріали в друкованих ЗМІ) склали понад 90 % усіх офіційних партійних витрат на агітаційну кампанію.

Найбільше витратили "Опозиційний блок" (понад 100 млн грн) і ВО "Батьківщина" (трохи більше 99 млн грн). Витрати на інші види агітації (зовнішня реклама, друковані агітаційні матеріали) є непропорційно меншими.

Водночас зберігається практика фінансування кампаній в обхід виборчих фондів, зокрема витрати на агітацію до моменту офіційного реєстрації партії в якості суб’єкту виборчого процесу; пожертви в не грошовій формі, які не відображають у виборчій фінансовій звітності; зловживання адміністративними ресурсами.

При введенні жорстких обмежень та відсутності механізмів контролю загроза подальшої тінізації виборчих фінансів зберігається.

Разом з тим у Центральної виборчої комісії, яка уповноважена здійснювати державний нагляд за фінансуванням виборчих кампаній та проводити аналіз фінансових звітів партій, відсутні достатні повноваження і ресурси для дієвого контролю за виборчими фінансами партій та протидії порушенням законодавства.

Аналіз фінансових звітів є суто формальним і не відображає реальної картини фінансування виборів. В Україні досі немає прецедентів щодо застосування санкцій за порушення процедур фінансування партій і виборчих кампаній.

Громадянська мережа "Опора" закликає посилити функції контролю і моніторингу за фінансуванням виборчих кампаній за допомогою незалежного та спеціалізованого державного органу, а також зобов’язати партії в обов’язковому поряду оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні і після виборчої кампанії.