Європейські голови МЗС радяться, чи знімати санкції з оточення Януковича
Євросоюз може зняти санкції з деяких осіб із оточення Віктора Януковича через те, що в Україні їм досі не оголосили про підозру у вчиненні кримінальних злочинів.
Як повідомили DW у прес-службі Ради ЄС, міністри закордонних справ країн Євросоюзу вже проводять консультації щодо санкційного списку.
Рішення з цього приводу мають ухвалити до 5 березня.
"Підозри щодо більшості осіб санкційного списку були офіційно висунуті лише в грудні 2014 року, після жорсткого медійного і громадського тиску на ГПУ, і тиску зі сторони ЄС", - сказала виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Однак підозри пред’явлено далеко не всім урядовцям часів Януковича та їхнім родичам, проти яких запроваджено санкції ЄС.
Як зазначив у коментарі DW депутат Сергій Лещенко, з тих учасників санкційного списку ЄС, кому впродовж року Генпрокуратура так і не пред’явила підозру, можуть зняти санкції.
Йдеться, зокрема, про екс-міністра освіти Дмитра Табачника, екс-міністра юстиції Олену Лукаш, екс-радника Януковича Ігоря Калініна, а також сина екс-прем'єра Олексія Азарова і нардепа та брата екс-секретаря РНБО Сергія Клюєва. Окрім того, може йтися про Віктора Януковича-молодшого.
Андрію Клюєву в грудні 2014-го оголосили підозру в розкраданні держкоштів на суму 170 мільйонів гривень, а його брат і партнер по бізнесу Сергій Клюєв – депутат, і щоб пред’явити підозру Клюєву, потрібно позбавити його депутатського імунітету.
Каленюк наголосила: "Протягом 2014 року ми надіслали близько десяти заяв про злочин, де ми систематизували всі публічні доступні дані про економічні злочини осіб під санкціями. Ми вимагали відкриття кримінальних проваджень, в деяких справах ми свідчили".
Серед іншого, працівники Центру протидії корупції написали три заяви про злочин щодо екс-депутата Юрія Іванющенка і в січні його було оголошено в розшук. За словами Каленюк, заяви про злочин були написані і щодо Азарова-молодшого, Табачника та Сергія Клюєва.
Як зазначив заступник генпрокурора Олексій Баганець, наразі діяльність деяких із названих осіб "є предметом розслідування", однак більш конкретної інформації він не надав.
За даними Державної служби фінмоніторингу, на рахунках компаній-нерезидентів, підконтрольних Януковичу та його оточенню, заблоковано 1,42 мільярда доларів. У США, ЄС, Швейцарії та Ліхтенштейні заморожено активи оточення Януковича на 132,9 мільйонів доларів, 118,8 мільйонів швейцарських франків та 14,05 мільйонів євро, пише Kyiv Post.
Як повідомили DW у прес-службі Генпрокуратури, в ході розслідування справ проти екс-чиновників було арештовано низку квартир, будинків та земельних ділянок.
Серед іншого, накладено арешт на нерухомість Азарова, екс-міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, заарештовано щонайменше 5 квартир дружини та сина екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького.
Азаров проходить по епізоду щодо незаконної приватизації "Укртелекому", Богатирьову підозрюють у закупівлі забороненої вакцини, а Захарченко проходить у справах про вбивства на Майдані та розкраданні коштів при ввезенні спецзасобів для розгону мітингувальників.
Водночас не арештовано будинок у селі Романків Київської області, який раніше належав дружині Захарченка Людмилі і згодом був переоформлений на нідерландську компанію.
Восени 2014 року було перепродано квартиру сина екс-генпрокурора Артема Пшонки і 2 об’єкти на Оболоні в Києві фірми "Київбуджитло", пов’язаної з оточенням Януковича.