РФ використовує "співвітчизників" для контролю сусідніх держав – експерт
Кремль керується імперськими амбіціями й намагається утримати держави колишнього СРСР у сфері свого впливу за допомогою теми "російських співвітчизників".
Про це пише експерт Центру військово-політичних досліджень із групи "Інформаційний спротив" В'ячеслав Гусаров у статті "Гра у співвітчизників" - як Путін намагається відновити СРСР".
Прагнучи зібрати навколо Росії країни колишнього радянського табору, Кремль створює різні союзи й блоки, зазначає він: Євразійський економічний союз, Організація Договору про колективну безпеку, Колективні сили з підтримки миру в СНД.
Гусаров уважає, що Росія намагається поставити в залежність інші країни й використовує для цього два способи: перший – залучення пострадянської держави до складу міжнародних організацій, які курує РФ; другий – "інфікування" частини території країни й створення на ній невизнаної "держави"-утриманця.
Країни пострадянського простору він поділив на п'ять типів за взаємодією з РФ:
1) Держави з територіями-утриманцями: Молдова (з 1991 року утворено невизнане Придністров’я), Грузія (з 1991 року невизнана Південна Осетія, а з 1994 року – Абхазія) і Україна (з 2014 року окуповано Крим, намагаються заморозити конфлікт із т.зв. "ДНР" і "ЛНР").
2) Держави-сателіти Росії: Білорусь і Казахстан – учасники практично всіх міждержавних договорів із Росією.
3) Держави, які надають свої території для розміщення російських військових баз: Киргизія, Таджикистан і Вірменія.
4) Держави, які намагаються відсторонитися від впливу Росії: Азербайджан, Туркменія й Узбекистан.
5) Прибалтійські держави-члени ЄС: Естонія, Латвія й Литва узяли курс на інтеграцію із Заходом, але Росія намагається зберегти свій вплив на них через паливний важіль, економічні відносини й використання російських діаспор.
"Особливістю утримання будь-якої з цих держав у інформаційному секторі Москви ставала тема "російських співвітчизників": створювалася ілюзії утиску мови або штучно нагніталися думки про національний тиск на російські родини", - пише Гусаров.
За його спостереженням, алгоритм такий: експансія кремлівських медіаструктур у інформаційну сферу іншої держави; заклики об'єднатися проти влади; поява проросійських "активістів" на чолі "підігрітого" натовпу; поява "зелених чоловічків", "ввічливих людей", "козачих дружин" та інших спецгруп.
Експерт нагадує, що в уряді РФ функціонує комісія у справах співвітчизників за кордоном, і заходи для них фінансуються.
"Гра у співвітчизників" перевірена на практиці у Південній Осетії, Абхазії, Придністров’ї, Кримі, Луганській і Донецькій областях України", - пише Гусаров.
"На думку експертів, існує безліч побоювань із приводу виникнення нового плацдарму нестабільності в північних районах Казахстану, східної Білорусі чи Литві", - додає він.
"На це вказує високий ступінь інформаційного проникнення російського потоку в простір цих держав, створення в них значного числа проросійських громадських організацій і формування громадських думок кремлівського спрямування", - уточнює Гусаров.
