Правозахисники назвали п’ять законів, які становлять загрозу кримчанам

Представники Кримської польової місії з прав людини назвали п’ять найбільш небезпечних законів, які в 2014 році значно погіршили ситуацію з правами людини на півострові.

Про це йдеться у прес-релізі місії.

За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'ї Свиридової, закон "Про створення вільної економічної зони "Крим", прийнятий Україною 27 вересня, дискримінує кримчан за місцем проживання.

"Закон, і прийняті на його підставі постанови НБУ №699 і № 810, визнають громадян України, які живуть у Криму, нерезидентами. А це тягне за собою обмеження в правах. Закон, по суті, порушує ряд принципів Конституції України, він тягне за собою дискримінацію, з точки зору Європейської конвенції з прав людини", – сказала вона.

Крім того, як зазначила юрист, Росія в 2014 році серйозно посилила і законодавство з міграції, що теж становить небезпеку для кримчан.

"У 2014 році в законодавство РФ ввели положення про обов'язкове повідомлення громадянами про наявність у них іншого громадянства. На сьогодні цей закон діє для всіх громадян РФ. Кримчанам надана відстрочка на один рік. Однак цілком можливо, що цю відстрочку можуть вже завтра скасувати", – зазначила Свиридова.

У цьому випадку, за словами юриста, всі громадяни України, які проживають в Криму, будуть змушені повідомити про українське громадянства. При цьому приховування інформації про громадянство тягне за собою серйозну відповідальність аж до кримінальної. Якщо громадяни повідомлять про подвійне громадянство пізніше визначеного терміну, або вкажуть неповні або завідомо недостовірні дані, то їм загрожує штраф.

"Наявність другого громадянства, тягне за собою обмеження низки прав. Наприклад, громадяни з двома паспортами не можуть працювати на держслужбі. Не виключено, що кримчани будуть змушені відмовлятися від українського громадянства, наприклад, для того щоб зберегти свою роботу", – вважає вона.

Наступний закон, який становить серйозну загрозу для кримчан – закон про кримську самооборону. Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник вважає, що цей закон фактично легалізує небезпечне озброєне угрупування.

"У червні кримська влада в особі Аксьонова приймає закон "Про народне ополчення – народну дружину Республіки Крим". Він по суті легалізує це парамілітарне формування. Незважаючи на те, що кримська самооборона причетна до викрадень людей, вбивств, захоплення власності, розгону мирних зібрань, нападу на журналістів, ніхто не притягнутий до відповідальності. Крім цього, члени самооборони регулярно отримують грамоти особисто від Аксьонова", – заявила правозахисниця.

На її думку, все це говорить про те, що кримська влада не тільки не бореться з порушниками прав людини, а підтримує, і створює їм статус недоторканності.

"Все це призводить до того, що "кримська самооборона" – один з найнебезпечніших факторів що порушують права людини, які існують в Криму. Вона потрібує негайного розпуску і заборони подальшого існування", – підсумувала Скрипник.

У свою чергу заступник голови Кримської польової місії Дмитро Макаров упевнений, що ще одна серйозна проблема для кримчан – впровадження на півострові російського законодавства про протидію екстремістській діяльності.

"Цим законом вводиться поняття екстремістських матеріалів. І зараз у Криму по релігійних установах, по приватних будинках людей, які сповідують іслам, ходять в пошуках цих матеріалів з обшуками", – зазначив він.

Крім того, за інформацією Макарова, практика застосування "антиекстремістського" законодавства така, що в якості соціальних груп, щодо яких не можна "розпалювати ворожнечу", в Росії розцінювалися чиновники, співробітники правоохоронних органів або депутати Держдуми.

За його словами, ще однією серйозною загрозою для кримчан можуть стати поправки до кримінального кодексу, що встановлюють відповідальність за заклики до сепаратизму.

"За цією статтею людина може отримати до чотирьох років позбавлення волі, а в разі, якщо заклики поширюються через ЗМІ або через Інтернет – то до п'яти років. Чи будуть по цій статті карати за фразу в фейсбуці "Крим – це Україна" поки незрозуміло, оскільки немає прецедентів, але фактично подається сигнал, що саме обговорення питань приналежності Росії тієї чи іншої території може каратися досить суворо", – заявив Макаров.

Кримська польова місія з прав людини – спільна ініціатива російських та українських правозахисних організацій, яка працює на півострові з 5 березня 2014 року.

Українська правда