У Верховному суді, який оскаржує закон про люстрацію – троє мільйонерів

З 46-ти суддів, дані про статки яких розміщенні на офіційному сайті Верховного суду – троє мільйонерів.

Про це йдеться в сюжеті Марії Землянської для програми "Схеми" проекту "Радіо Свобода".

Зокрема, суддя Микола Балюк за 2013 рік задекларував 1 229 685 гривень доходів. З них заробітна плата - понад 393 тисячі, ще майже 15 - матеріальної допомоги. Але найбільших дохід у судді від продажу майна, який склав понад 722 тисячі гривень.

Його колега – суддя Олександр Прокопенко задекларував 2 096 776 гривень доходів. З них зарплата, матеріальна допомога та продаж майна - майже 423 з половиною тисячі. Решта - а це 1 673 282 - дісталися судді у спадок.

Ще один мільйонер – сам голова Верховного суду Ярослав Романюк. За 2013-ий він задекларував 2 096 303 гривні доходів. З них зарплата - це 367 тисяч, матеріальна допомога — майже 15 тисяч.

Ще Романюк продав майна на 1 677 350 гривень. Також у користуванні судді 3 квартири, два гаражі та дві автівки.

Як відомо, 17-го листопада пленум Верховного суду вирішив звернутися до Конституційного суду з проханням перевірити на відповідність Конституції окремих положень закону про очищення влади.

Раніше на ім’я Романюка надійшли звернення з аналогічним проханням від окремих суддівських колективів. Журналісти Схем отримали у розпорядження документи з переліком усіх судів, що зробили подання до ВСУ з проханням перевірити закон на конституційність. У сюжеті йдеться, що мова йде про повстання проти закону цілого суддівського корпусу.

Поставити під сумнів закон про люстрацію погодились 23 судді Верховного суду, 19 виступили проти.

У голосуванні за доленосне для люстрації подання взяли участь Микола Патрюк, Леонід Фесенко та Валентин Косарєв. Усі троє суддів – вже пенсіонери. А як говорить закон про "Про судоустрій і статус суддів", вони не можуть виконувати свої повноваження зі здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення ними 65 років.

Проте під час пленуму більшість суддів підтримала рішення про надання пенсіонерам права брати участь у голосуванні.

Тепер питанням відповідності нормам Конституції закону про очищення влади займатиметься Конституційний суд. Саме він у 2010 році скасував політреформу 2004 року та повернув стару редакцію Конституції, тим самим зосередивши владу у руках президента, яким на той час був Віктор Янукович, зазначають журналісти.