Місцева влада непрозора у своїй діяльності - дослідження
Місцева влада в обласних центрах України не публічна у своїй роботі і рівень її "прозорості" знижується, констатує громадянська мережа "Опора".
Після 700 запитів, понад 400 моніторингових візитів в обласні центри, вивчення веб-сайтів муніципальних органів, активісти мережі проаналізували публічність та інформаційну відкритість депутатських корпусів, міських голів і виконавчих органів 24 українських міст.
Як пише DW, результати моніторингу виявились не надто втішними: органи та посадові особи місцевого самоврядування стали більш закритими у порівнянні з результатами минулорічного дослідження.
Сукупний середній показник прозорості – 48%.
"Жоден муніципалітет не досяг позначки у 80%, яка б дозволила назвати це місто публічним", - заявив керівник проекту з визначення індексу публічності, аналітик "Опори" Олександр Неберикут.
Задовільний рівень прозорості у роботі муніципалітету мають лише Івано-Франківськ та Вінниця, у решти міст – низький рівень.
Приміром, Львів, який завжди позиціонував себе як відкрите і доступне місто, втратив у рейтингу відразу кілька позицій.
Міський голова Львова Андрій Садовий хоча і доступний для ЗМІ, але не є відкритим для громади, доходить висновку представниця "Опори" Ірина Швець.
Абсолютними аутсайдерами за рівнем відкритості муніципалітетів, згідно з дослідженням, є Черкаси та Донецьк. Ці міста "пасуть задніх" за оцінкою практично усіх суб’єктів: мер, депутати та виконком.
Втім, і у лідерів індексу чимало недопрацювань. Приміром, потрапити на прийом до мера Вінниці - процедура вкрай складна.
Критичним недоліком майже усіх муніципалітетів залишається низький рівень підзвітності міських голів, депутатів та виконавчих органів, наголосив керівник моніторингу Олександр Неберикут.
І якщо мери та виконкоми українських обласних центрів намагаються активніше впроваджувати механізми "прозорості" у свою діяльність, то діяльність більшості депутатських корпусів залишається закритою чи непублічною для місцевих громад.
