Все більше росіян просять притулку в Україні

Від початку 2014 року із заявою про надання статусу біженця до українських органів звернувся 91 громадянин Росії.

Про це повідомляє українська служба "Deutsche Welle".

У державній міграційній службі України повідомили, що від початку 2014 року із заявою на отримання статусу біженця або "особи, яка потребує додаткового захисту", звернувся вже 91 громадянин РФ.

Для порівняння: за дев'ять місяців минулого року таку заяву служба отримала лише від 29 росіян.

Незважаючи на таку велику кількість охочих отримати статус біженця в Україні з Росії, цьогоріч українська міграційна служба задовольнила лише одну відповідну заяву.

"У розпал військового конфлікту з Росією в українських держорганах частіше сумніваються у справжності мотивів російських біженців. Тож чиновнику легше відмовити, ніж надавати шукачу відповідний статус", - коментує цю тенденцію співкоординатор проекту "Без кордонів" громадянської організації "Центр Соціальна дія" Максим Буткевич.

Часті відмови в наданні статусу біженця в Україні його організація, яка консультує прохачів притулку в Україні, спостерігає не тільки у випадку росіян, а й стосовно громадян інших країн колишнього СРСР.

"Зараз до нас за консультацією звертається більше громадян, аніж за всі роки разом взяті. Передусім це вихідці з північного Кавказу, російські активісти, журналісти, блогери, правозахисники, які не побоялися публічно висловитися в Росії проти війни, режиму Путіна, яким тепер загрожує небезпека на батьківщині", - розповідає Буткевич.

Він критикує той факт, що Україна відмовляє шукачам притулку. На переконання Буткевича, у цьому винна заскорузлість, вибірковість та відсутність реформ у державних органах, які опікуються питаннями біженців.

У росіянина Володимира Малишева, який натомість називає себе опозиціонером до чинної російської влади на чолі з президентом Володимиром Путіним, своє пояснення.

"Україна зараз шукає перемир’я з Росією й не хоче офіційно давати осідати тут людям з Росії, які перебувають в опозиції до Путіна, аби його зайвий раз не дратувати", - каже він.

Росіянин переконаний, що "Путіну не потрібен опозиційний анклав у сусідній державі".

"Однак не неформальному рівні українські чиновники сприяють, аби російські опозиціонери залишалися в Україні", - додає Малишев.

Він розповідає, що після відмови у наданні політичного притулку "посприяти у вирішенні проблеми" зголосився один із заступників міністра МВС, ім’я якого він не називає.

До того ж, безкоштовну юридичну допомогу під час розгляду судової скарги щодо відмови Малишеву запропонували кілька українських правозахисників та юристів.

Тим часом у державній міграційній службі України наголошують, що під час прийняття рішень щодо надання статусу біженця керуються виключно критеріями, прописаними в конвенції Організації об'єднаних націй (ООН) та в українському законодавстві.

"Якщо статусу біженця надали лише одному з 91 громадянина РФ, то це не означає, що всім іншим відмовили", - пояснює начальник відділу інформаційного супроводження та зв’язків з громадськістю і ЗМІ української міграційної служби Сергій Гунько.

"Ми розглядаємо заяви півроку. І це доволі лояльний строк, адже в деяких країнах Європи такі заяви розглядають до півтора років, і увесь цей час люди перебувають у підвішеному стан", - додає він.

Він додає, що здебільшого заяви від громадян Росії на отримання статусу біженця в Україні служба реєструвала в останні місяці, а рішення щодо них іще не прийняті.