Семенченко: В Іловайську ми намацали "кощієву смерть" терористів
В Іловайську російські офіцери воюють уже цілими взводами, там ідуть усе запекліші бої, повідомляє командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко.
"Іловайськ. Учора, слава Богу, обійшлося без (вантажу) "200-х". Поранено 5 людей, евакуювали вертольотом у Дніпро", - написав він у п’ятницю вранці у Facebook.
"У місті тривають бої. Постійно тримаю зв'язок із командирами й бійцями. Хлопці реально зараз разом зі зведеною ротою мотострільців – як 300 спартанців. Тільки їх поки не 300. Постійно обстріли із "Градів", мінометів, АГС. Вузлові точки терористи вже пристріляли. Звідти й велика кількість поранених", - відзначив Семенченко.
За його словами, у лівій частині міста – сили АТО, у правій – майже удвічі більше супротивників.
"Судячи з полонених, більше половини – кадрові офіцери й солдати з РФ. Деякі тупо у формі. Вони не просто поодинці розкидані по підрозділах, а працюють уже окремими взводами, тобто це вже реальне військове вторгнення", - заявив Семенченко.
За його словами, "сьогодні разом із братами із Дніпра (Дніпропетровська – ред.), які не побоялися увійти в місто, хлопці починають чистити прилеглі квартали".
"Бої йдуть із наростанням жорстокості. Очевидно, все ж у цьому місті ми намацали "Кощієву смерть" донецького угруповання терористів. Періодично доходить до рукопашної. Учора відбили останні танкові атаки – не треба їх боятися, вони горять, як свічки", - написав Семенченко.
На його думку, "треба, щоб припинилися безглузді 5-30 хвилинні штурми зовнішніх обводів міста й щоб інші частини (сил АТО) зайшли через коридор усередину міста". "Поки що це зробив Дніпро, щоправда, у дуже невеликій кількості", - зазначив комбат.
"Я не маю права когось критикувати чи висувати претензії, панікувати й кричати "нас злили" не збираюся. Ми все одно переможемо, але якою ціною? Колись доведеться зрозуміти, що війна – це не лише зайняття залишених терористами міст, іноді перемогу доводиться вигризати. Адже відступати-то їм стає вже нікуди", - заявив Семенченко
"Я можу сказати, що я збираюся робити з цього приводу: до обіду збираю все, що можу, "по засіках" – охорону баз, варти в таборі, охорону артилерії, кухарів. Далі чекаю обіцяне підкріплення. Якщо його не буде, єдине, що я можу зробити, – це завантажити себе разом із цими довбаними крапельницями (після поранення) у машину, наколотися знеболювального по самі брови й поїхати до бійців", - вважає Семенченко.
Він заявив: "Місто ми не здамо, а все інше нехай буде на совісті тих, хто міг би в один момент змінити всю обстановку".
"Ми переможемо, тому що кращої за Україну для нас землі немає. Це наша Батьківщина і цим усе сказано", - додав Семенченко.