Судді КС вимагають об’єктивного та прозорого розподілу справ

Шестеро суддів КС виступили за запровадження розподілу справ між суддями КС за об’єктивними та прозорими критеріями.

Про це йдеться у зверненні до Голови КС Юрія Бауліна, яке є у розпорядженні УП.

Звернення підписали судді Микола Мельник, Сергій Сас, Ігор Сліденко, Петро Стецюк, Станіслав Шевчук, Віктор Шишкін

У документі наголошується на тому, що існуюча регламентація не передбачає об’єктивних та прозорих критеріїв розподілу справ між суддями КС. Фактично конституційні подання та звернення розподіляє Голова КС, який направляє їх у відповідну колегію суддів КС.

Це він робить на власний вибір, бо критерії невизначені. За таких обставин відповідне конституційне подання чи звернення може цілеспрямовано потрапити в певну колегію суддів, а в ній – до певного судді.

Автори звернення зазначають, що непрозорий механізм розподілу справ між суддями КС створює передумови для зловживань, пов’язаних з вибірковим підходом до розподілу справ з тим, щоб "потрібні" справи попадали "потрібним" суддям.

У зверненні також наголошується, що у багатьох випадках політично важливі та суспільно резонансні справи потрапляли саме до тих суддів, які вважалися лояльними до діючого політичного режиму.

Особливо це стосується періоду 2010 – 2013 рр., коли КС було постановлено ряд рішень, які істотно вплинули на подальший розвиток України (зокрема, призвели до зміни конституційного ладу України та форми державного правління, розширення повноважень президента, "конституювання" так званої судової реформи тощо).

Практика розподілу справ між суддями КС останнього періоду дає підстави говорити про те, що ця проблема залишається актуальною.

Виходячи з цього, автори звернення роблять висновок про те, що наразі існує нагальна потреба в удосконаленні механізму розподілу справ між суддями КС з точки зору забезпечення такого розподілу за критеріями об’єктивності та прозорості.

Ця потреба зумовлена необхідністю, зокрема: створення належних умов для повного і всебічного розгляду КС справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень; запобігання проявів корупції (передусім, політичної) у сфері конституційного судочинства; посилення захисту Голови та суддів КС від стороннього (як зовнішнього, так і внутрішнього) втручання в їх діяльність; підвищення рівня суспільної довіри до КС.