Покарання за понад 5 машин у колоні ухвалили під Автомайдан – автор закону
Більшість із норм закону Колесніченка-Олійника, який Верховна Рада ухвалила 16 січня 2014 року, спричинені такими явищами, як Євромайдан та Автомайдан.
Це підтвердив "Радіо Свобода" співавтор закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян", регіонал Володимир Олійник.
На зауваження, що ці закони з’явились саме у розпал масових акцій протесту проти влади, Олійник відповів:
"Правильно. А ви скажіть, будь ласка, коли з’явилося явище сьогодні, де право одних суперечить праву інших, то що, треба конфлікт створити в суспільстві? Ні. Давайте врегулюємо".
"Якщо ми побачили, що таке явище (Автомайдан) є, і воно створює проблему в пересуванні інших громадян – треба його врегулювати? Ми вважаємо, так. Якщо побачимо, що практика така, що треба не 5, а 10 автомобілів – давайте 10. Ну не може ж бути так, що по 200–300 автомобілів рухаються як завгодно, а ми це питання не регулюємо", - заявив "регіонал".
Як відомо, у четвер більшість у Верховній Раді ухвалила низку законів без обговорення й без участі депутатів від опозиції, голосами членів фракцій Партії регіонів, КПУ, а також декого з позафракційних. За частину цих законів голосували відразу за основу і в цілому, і без електронної системи – підняттям рук.
Серед ухвалених – закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян". Цей закон ухвалили за основу і відразу в цілому голосами 329 депутатів, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Закон викликав особливо різку критику серед політиків і правозахисників в Україні і за кордоном як такий, що має на меті обмежити права людини, зокрема, право на свободу висловлення поглядів і на свободу зібрань. Президента закликають не підписувати його.
Цей закон, зокрема, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що "повторює або схожий" на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про "екстремістську діяльність", яка визначається вельми широко,
– запровадження кримінальної відповідальності за "незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації" про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за "неповагу до суду",
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– повернення кримінального переслідування за "наклеп",
– визнання за громадськими об’єднаннями, що отримують іноземне фінансування та втручаються в політику, функцій "іноземного агента".
– розширення сфери дії Податкового кодексу на неуточнені "інші сфери", що дасть можливість законно застосувати і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.