У Раді минулого скликання було лише три слідчих комісії
За час роботи Верховної Ради VII скликання було ініційовано створення 34 тимчасових слідчих комісій, але лише три із них запрацювали.
Про це свідчить аналіз, який здійснила громадська мережа "Опора".
Найбільш ініціативними щодо формування ТСК були опозиційні фракції. "Батьківщина" ініціювала створення 16 комісій, "Свобода" – 8 та "Удар" – 3.
Натомість депутати від Партії регіонів ініціювали створення 4 комісій. КПУ жодного зацікавлення до такого органу не проявляло. Позафракційні депутати ініціювали створення 3 слідчих комісій.
Найпопулярнішими темами для тимчасових слідчих комісій були порушення Конституції та інших законів (12 проектів постанов) і питання доцільності витрачання державних коштів та прийняття рішень (8 проектів постанов).
Інші ТСК стосувалися проведення розслідувань щодо представників опозиції; корупційних дій зі сторони органів влади; розслідування і перевірки діяльності правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування; політичних репресій; розслідування справ за участю чиновників.
Щоб ТСК почала працювати, достатньо підтримки третини конституційного складу Верховної Ради, тобто 150 депутатів. Таким чином, навіть перебуваючи у меншості, депутати можуть виконувати контролюючі функції.
Профільним комітетом в питаннях створення ТСК є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Попри те, що рішення про утворення комісії приймає парламент, його поява у порядку денному залежить від вищезгаданого органу - 16 постанов про створення ТСК були зупинені на рівні голосування комітету.
Під час роботи Верховної Ради VII скликання були створені: ТСК з питань розслідування фактів перегляду волевиявлення Українського народу на парламентських виборах 2012 року; ТСК з питань розслідування фактів нападу на представників ЗМІ 18 травня 2013 та ТСК з питань розслідування фактів порушення законодавства України при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я.
Українська правда
