Правозахисники радять мітингувати на Майдані попри рішення суду

Інститут "Республіка" вважає незаконним рішення Окружного адмінсуду Києва про заборону проведення заходів на Майдані Незалежності з 20 по 31 липня.

Про це йдеться в заяві Інституту "Республіка", правозахисної організації-учасниці Всеукраїнської ініціативи "За мирний протест!", поширеній у суботу.

Там сказано, що вночі 20 липня судовий виконавець повідомила учасників та симпатиків врадіївського протесту проти сваволі міліції, що 19 липня о 17:20 Окружний адмінсуд Києва заборонив проводити фактично будь-які заходи громадським організаціям "Рух простих людей" і "Народна антикорупційна армія", а також "…іншим суб’єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів у тому числі тимчасових та пересувних, а також використовування гучномовців з 20 по 31 липня 2013 року у місті Києві на Майдані Незалежності та прилеглій території".

"Проте всупереч автоматичній судовій забороні мирних зібрань протестувальники, правозахисники і журналісти все одно проводили акцію протесту. Міліція не затримала жодного учасника акції та не склала жодного протоколу про правопорушення", - відзначають правозахисники.

У Інституті "Республіка" вважають дане рішення Окружного адмінсуду Києва №826/11420/13-a, ухвалене за поданням КМДА, неправосудним, незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує конституційне право громадян на свободу мирних зібрань.

Тому згадане рішення необхідно оскаржити у Київському адміністративному апеляційному суді, вважають в організації. А поки триватиме судова тяганина, правозахисники радять протестувальникам не боятися виходити на протести всупереч таким "автоматичним судовим заборонам мирних зібрань, коли суди неправосудно забороняють проводити зібрання геть усім на певній території на певний час".

Інститут "Республіка" наголошує, що Окружний адміністративний суд Києва встановив обмеження свободи мирних зібрань шляхом заборони не тільки щодо відповідачів у справі, а й щодо невизначеного переліку суб’єктів.

Апелянтів не було належним чином поінформовано ні про відкриття провадження, ні про призначення судового засідання. Таким чином апелянти були позбавлені прав, гарантованих ст. ст. 10, 11, 16, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС). Апелянти були позбавлені можливості бути присутніми на судовому процесі, за результатом якого їх обмежено в праві на свободу мирних зібрань. Таким чином, було порушено принцип змагальності сторін і конституційне право рівності учасників судового процесу перед законом (ст.129 Конституції України). Окружний адміністративний суд Києва порушив право апелянтів на справедливий суд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Інститут "Республіка" також вважає розгон акції протесту працівниками київської міліції увечері 18 липня незаконним, а перешкоджання встановленню наметів учасниками протестів з боку міліції перевищенням власних повноважень.

В заяві щодо подій 18 липня правозахисники стверджують, що розганяти мирні зібрання міліція в Україні не має жодного законного права. Згідно Закону "Про міліцію", міліція має реагувати лише на кримінальні чи адміністративні правопорушення під час зібрань. Проте встановлення наметів з метою проведення мирних зібрань не є правопорушенням.

"Обмежити право на мирне зібрання може лише суд. Виконання вимог міської та районної комунальних служб, які перешкоджають реалізації людьми своїх прав і свобод, є перевищенням службових повноважень та незаконним виконанням злочинних наказів працівниками міліції", - стверджують в Інституті "Республіка".

Там вважають, що такі дії міліцейського спецпідрозділу "Беркут" мають бути кваліфіковані за ст.340 ("незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій"), ст.365 ("перевищення влади або службових повноважень") та ст.41 Кримінального кодексу України ("виконання явно злочинного наказу або розпорядження").