Експерти радять не створювати Громадське телебачення за російським зразком

Представник організації "Репортери без кордонів" в Україні Оксана Романюк застерігає від створення громадського телебачення за російським зразком на базі Першого національного.

"Якщо Україна наслідуватиме російську модель створення суспільного мовлення на базі Першого національного, то справжнього незалежного громадського телебачення у нас не буде", - сказала Романюк у коментарі "Німецькій хвилі".

"Все, що робитиметься за державні гроші, то залишатиметься гучномовцем влади. Потрібно створення саме громадського мовлення на незалежній платформі", - зазначила вона.

У Росії 19 травня почало мовлення Громадське телебачення. Експерти, утім, сумніваються у його незалежності з огляду на суто бюджетне фінансування. В обмін на державне фінансування влада отримала контроль над каналом. Зокрема, склад Ради Громадського телебачення затверджуватиме особисто російський президент Володимир Путін.

Голова Незалежної медіапрофспілки України Юрій Луканов переконаний, що українці "дозріли", аби оплачувати свою інформаційну незалежність. У багатьох європейських країнах громадське телебачення існує саме за рахунок абонентської плати, яку сплачують телеглядачі.

"Назріли певні зміни і люди готові своїм гаманцем підтримувати суспільний незалежний телеканал", - вважає Луканов. За його словами, коли у непідконтрольного владі телеканалу ТВі були фінансові проблеми, то небайдужі глядачі фінансово підтримали телеканал, який зарекомендував себе як неупереджений.

На його думку, українці погодилися б сплачувати за справді незалежний громадський телеканал ту суму , яку вони платять за цілий пакет кабельного телебачення (а це від 50 до 100 гривень на місяць).

Луканов також вважає, що не варто створювати суспільний телеканал на базі державних ТРК. "Повинно бути нове поле для гри", - певен він.

Втім, справа не у формі, а у змісті, наголошує юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай. На його думку, цілком прийнятно, аби громадський телеканал в Україні створили на базі нині державних ТРК, адже досвід створення такого суспільного мовлення є в інших країнах.

"Головне - хто очолить такий телеканал і хто його контролюватиме. Все залежить від персоналій і суспільного аудиту", - переконаний експерт. Він вважає, що прозорість фінансування і публічна підзвітність мають лягти в основу українського закону про суспільне мовлення.

Нині на розгляд у Верховній Раді чекають одразу два законопроекти про суспільне мовлення – урядовий та депутатський. В обох законопроектах відсутні норми про висвітлення діяльності органів влади, існує наглядова рада і передбачена незалежність від держави. Утім, і урядовий законопроект, і документ депутатів від опозиції передбачає фінансування суспільного мовлення з держбюджету. А це не дає можливості бути впевненим у повноцінній незалежності суспільного мовлення, зазначають експерти.

Натомість депутати від опозиції наголошують на тому, що прописали у своєму законопроекті низку норм, щоб зробити мовлення максимально незалежним. Документ прямо забороняє втручання в редакційну політику суспільного мовника, суспільне мовлення, зазначено у законопроекті, керуватиметься в роботі затвердженими редакційним статутом і програмною політикою, зауважує один з його авторів, депутат від фракції "Батьківщина" Андрій Шевченко.

Втім, юрист Розкладай припускає, що ухвалення одного з цих законопроектів - далека перспектива. "На цьому тижні парламент мав розглянути ці законопроекти. Ще три дні тому вони були у порядку денному Верховної Ради. Тепер дивним чином щезли", - констатує юрист. Він припускає, що причиною зволікання є складна політична ситуація в Україні.