30% українців хочуть жити в Росії, 21% - в Білорусії

Незважаючи на те, що в країнах СНД українці бували частіше, жити більше хотіли б в країнах Європи.

Про це свідчать передані УНІАН висновки соціологічної групи "Рейтинг", яка провела дослідження 15-28 березня 2013 року.

За даними опитування, 43% громадян хотіли б особисто жити в Європі (не хотіли б – 45%); 30% хотіли б особисто жити в Росії (не хотіли б – 61%); 21% хотіли б особисто жити в Білорусі (не хотіли б – 67%).

В той же час лише 12% опитаних мали досвід відвідування протягом останніх 5 років країн Євросоюзу, у т.ч. 1% – бували багато разів, 4% – кілька разів, 7% – бували лише одного разу.

В країнах СНД чверть опитаних бували протягом останніх 5 років, у т.ч. 3% – бували багато разів, 12% – кілька разів, 10% – бували лише одного разу. У Росії хотіли б жити лише 9% жителів Заходу України, 20% – Півночі та Центру та майже 60% - Донбасу.

Водночас бажання жити в Європі розділяє від третини до половини жителів Донбасу, Сходу, Півдня, Центру та Півночі країни.

"Спостерігаємо пряму залежність: чим частіше бували люди в Європі, тим більше у них бажання там жити. По Росії залежність менша. Також, чим частіше бували люди в Європі, тим вища серед них підтримка вступу України до ЄС", - роблять висновок у соціологічній групі "Рейтинг" .

Крім того зазначають, що майже половина опитаних вважають, що краще майбутнє їхні діти або онуки матимуть в Україні, яка буде більше інтегрована в Європу, натомість третина – в Україні, яка буде більше інтегрована в Росію, СНД. Майже чверть – вагаються щодо такого вибору.

При цьому, лише близько 70% прихильників вступу України до Митного союзу вважають, що краще майбутнє їхні діти або онуки матимуть в інтеграції з Росією, тоді як кожний шостий бачить краще майбутнє своїх дітей в Україні, інтегрованій в Європу.

Третина респондентів, які не змогли визначитися з вибором інтеграційного вектору, так само бачать краще майбутнє своїх дітей в інтеграції з Європою і лише 16% – в інтеграції з Росією, а половина продовжує вагатися.

У ході дослідження було опитано 2000 респондентів.

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face).