Колесніченко хоче "захищати" російську за рахунок інших мов меншин

Російська мова повинна отримати в Україні вищий статус, ніж інші мови меншин, оскільки їй віддають перевагу низка національностей, що проживають на території України.

Про це йдеться в "Другому періодичному громадському звіті щодо виконання Україною положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", підготовленому за участі "регіонала" Вадима Колесніченка, пише "Тиждень".

Посилаючись на дані перепису населення 2001 року, автори Звіту вказують, що серед громадян України, котрі тоді назвали російську рідною мовою, етнічні росіяни склали лише 56 %.

Назвали рідною мовою російську 88,5 % греків, 83 % євреїв, 64,7 % німців, 62,5 % білорусів, 30,3 % болгар, 22,7 % гагаузів, 17,6 % молдован, 15,6 % поляків, 6,1 % кримських татар, 5,2 % словаків, 1,5 % румунів, 1 % угорців.

Водночас українську рідною вважають 0,1 % кримських татар, 3,4 % угорців, 3,5 % гагаузів, 4,8 % греків, 5 % болгар, 6,2 % румунів, 10,7 % молдован, 13,4 % євреїв, 17,5 % білорусів, 22,1 % німців, 41,7 % словаків, 71 % поляків.

Решта віддають перевагу своїм національним мовам.

В цілому під час перепису населення 2001 року російську мову назвали рідною 29,6 % охоплених переписом громадян України.

У зв'язку з цим, вказують автори Звіту, "російську мову не можна вважати звичайною мовою національної меншини", а відтак вона потребує "особливого статусу".

Зокрема, на думку авторів документа, потрібно ввести обов'язкове вивчення російської в школах (принаймні в деяких регіонах) та вступні іспити з російської мови у вищих навчальних закладах.

У січні Звіт був розданий народним депутатам, а також направлений до Ради Європи та інших європейських інституцій.

Як сказано в преамбулі звіту, він підготовлений за сприяння Фонду допомоги співвітчизникам за кордоном, котрий фінансується з державного бюджету Російської Федерації.

Як відомо, Колесніченко є одним із авторів закону про засади державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова. Цей застосовується до 18 мов.

Статус регіональної вже надано російській мові у 8 областях і Криму. Разом з тим Закарпатська облрада визнала особливий статус угорської, румунської та русинської мов.

Три облради прийняли рішення визнати мовний закон у своїх регіонах не чинним.