Правозахисники: біометричні паспорти - вершина антидемократичності
Біометричні закордонні паспорти будуть необхідні в майбутньому для лібералізації візового режиму між Україною та Євросоюзом.
Як пояснила речниця Єврокомісії Тове Ернст у розмові з DW, на даний момент українцям не треба міняти закордонні паспорти на біометричні, аби потрапити до країн шенгенської зони.
Водночас, співрозмовники DW наголосили, що біометризація внутрішніх паспортів не була умовою ЄС для безвізового режиму.
Керівник київського Центру інформації про права людини Тетяна Печончик досить скептично оцінила використання електронних чипів у внутрішньому паспорті громадянина України.
"Їх впровадження потребуватиме багатомільярдних витрат на виготовлення таких документів і на їх експлуатацію", - зазначила правозахисниця.
Окрім того, за її словами, виготовлення та облаштування терміналів для зчитування даних нових паспортів стане ще одним ударом по державному бюджету і кишенях українців.
Печончик вважає єдиний державний демографічний реєстр "серйозною загрозою недоторканності особистого життя".
На її думку, до цього реєстру будуть вносити велику кількість особистих даних громадян. Адже в ньому планується зберігати інформацію паспортного реєстру, а також дані відомчих інформаційних систем, наприклад, Міністерства юстиції та Податкової служби.
"Створення такого реєстру не відповідає міжнародним конвенціям з питань захисту персональних даних", - зазначила правозахисниця.
За її словами, після введення даного реєстру держава буде мати у своєму розпорядженні максимальну інформацію про громадян фактично без їхньої згоди. При цьому можливість відмовитися від надання своїх даних до реєстру не передбачена.
"Той факт, що така інформація перебуває в руках держави, становить серйозну загрозу правам людини. Такий реєстр є вершиною антидемократичності і втручання в приватне життя громадян", - заявила Печончик DW.
Представниця української ініціативи "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко також упевнена, що закон про єдиний державний демографічний реєстр посилить втручання держави в приватне життя людини, порушуючи Конституцію.
"Прийнятий парламентом закон не містить аргументації щодо необхідності використання такої конфіденційної інформації про особу, яка допускається Конституцією", - каже Сушко.
За її словами, база даних, яка перебуває в руках одного розпорядника, та обробка інформації про особу, яка виконується не з конкретно визначеною метою, створює можливість для зловживання такою інформацією.
Експерт Центру Карнегі Ольга Шумило-Тапіола вважає, що закон хоч і дозволить реформувати стару паспортну систему, але необхідно ще "доопрацювати проблемні питання", наприклад, визначити порядок внесення даних про реєстрацію громадян.
