З нинішнім законом про наклеп Луценка б посадили дуже легко

Навіть якщо ув’язнення буде виключене з закону про наклеп, кримінальна відповідальність за наклеп все одно є неприйнятною з точки зору європейських стандартів.

Таку думку висловила адвокат Валентина Теличенко в інтерв’ю "Українському тижню".

"Бо навіть після сплати штрафу залишатиметься судимість. ..У такий спосіб легко усунути конкурента від участі у виборах. Іншими словами, якщо б стаття про наклеп вже діяла, не знадобилося би звинувачувати Юрія Луценка у святкуванні Дня міліції: його достатньо було б ув’язнити за наклеп на правлячих політиків. І так можна буде вчинити з кожним, хто заперечує покращення вже сьогодні", - заявила Теличенко.

На її думку, поява кримінальної відповідальності за наклеп, а тим більше під час дії нового кримінально-процесуального кодексу, буде надзвичайно небезпечною.

"За заявою будь-якої особи, яка вважає, що в публікації журналіста Х міститься наклеп, слідчі органи можуть розпочати розслідування, відразу ж провести обшук в помешканні цього журналіста та в редакційному приміщенні, вилучити комп’ютери, фотоапаратуру і т.д", - зазначила вона.

"Якщо в цивільно-правових відносинах журналіст Х може найняти фахівця, який ходитиме до суду і доводитиме його правоту, то при наявності кримінального провадження журналісти змушені будуть ходити на допити особисто. Все це разом здатне спочатку знищити медіа ресурс, а вже потім суд може вирішити, що інформація насправді не була наклепом", - вважає адвокат.

Теличенко наголосила, що поки ще немає кримінальної відповідальності за наклеп, Україна має "відносно прогресивне" законодавство щодо захисту прав людини в інформаційній сфері.

Так, відповідно до статті 34 Конституції України, "кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань".
Також відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів. 

Це відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

"Проте український закон зобов’язує доводити правдивість інформації, яка не є оціночним судженням, в той час як європейський стандарт вимагає лише довести, що особа, - а насамперед це стосується журналістів,  - вжила достатніх заходів, щоб перевірити інформацію, та вважала її правдивою та важливою для суспільства", - нагадала вона.

"Ризик того, що карикатуру на політика чи оповіданнячко про Дон Вітторіо, лицара Золотого Унітазу, та  Інну Геббельсівну Богохульскую суд визнає образою, та призначить відшкодування моральної шкоди - надзвичайно висока", - вважає Теличенко.