"Мовний" закон може впровадити російську в закарпатському селі

В тексті скандального "мовного" закону російська мова згадується дев’ять разів, тоді як інші мови національних меншин України лише по одному разу – коли наводиться їх перелік.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише науковий консультант Центру Разумкова Микола Мельник.

"Попри загальні декларації щодо піклування про інтереси всіх національних меншин, апологети "мовного" проекту насправді переймаються підвищенням статусу однієї такої мови — російської. Інші мови національних меншин ідуть, як мовиться, паровозиком — на додаток", — стверджує експерт.

Зокрема, проектом (ст. 22) російська мова — єдина з мов національних менших України — визнана основною мовою інформатики в Україні.

При цьому передбачено, що комп’ютерні системи і їх програмне забезпечення державних органів, установ, підприємств та організацій, а також органів місцевого самоврядування мають забезпечувати можливість обробляти російськомовні тексти.

Привертає увагу ще одне положення закону Ківалова—Колесніченка, що стосується законодавчого регулювання мови роботи, діловодства та документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Ст. 11 проекту передбачено: "Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова (мови), за рішенням місцевої ради такі тексти можуть розповсюджуватись у перекладі цією регіональною або російською мовою (мовами)".

"Якщо, скажімо, в якомусь селі Закарпаття регіональною мовою буде визначено угорську, то оголошення чи повідомлення органів місцевої влади та органів самоврядування в ньому можуть розповсюджуватися двома мовами — угорською або російською. Чому угорською — зрозуміло, а ось чому російською, а не державною (українською), — ні. Закарпаття — це ж не Росія, а Україна", — підкреслив Мельник.

"Невеличка, але дуже показова деталь: у самому проекті (ст. 7) перелік регіональних мов або мов меншин України починається з російської мови, а далі за алфавітом ідуть усі інші — білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька", — зазначив він.

"Навіть цих кількох прикладів достатньо, аби зробити висновок, що проект штучно вивищує в Україні російську мову як над державною (українською), так і над іншими мовами національних меншин", — наголосив експерт.