Після арешту Тимошенко в Європі теж замислилися над декриміналізацією
Парламентська Асамблея Ради Європи розпочне спеціальне дослідження того, як країни-учасниці цієї організації поважають принцип розподілу кримінальної та політичної відповідальності.
Відповідне рішення було прийнято на засіданні Бюро ПАРЄ, що відбулося в четвер в Едінбурзі, пише "Український тиждень".
Як пояснив працівник секретаріату Ради Європи, проект відповідної резолюції під назвою “Відокремити політичну відповідальність від кримінальної” передано до Комітету з юридичних справ та прав людини.
Депутат французького парламенту, присутній на закритому для преси засіданні бюро ПАРЄ, розповів, що не в останню чергу нове дослідження інспіроване подіями в Україні.
"Йдеться не лише про вашу країну. Але справи Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших українських колишніх посадовців змусили замислитися: наскільки в принципі сьогодні в Європі розуміють, чим різниться політична відповідальність від кримінальної?", - сказав він.
Імовірно, резолюцію про необхідність розрізняти різні види відповідальності політиків, буде ухвалено на січневій сесії у Страсбурзі.
Підставою для неї стало звернення, підписане 46 депутатами ПАРЄ.
"В Україні відкрито декілька кримінальних справ проти колишнього прем’єр-міністра та численних членів її уряду. Їх звинувачують у "перевищенні повноважень", або ж "зловживанні владою", - йдеться у проекті резолюції.
"В Ісландії прем’єр-міністр також потрапив під суд за “неухвалення необхідних рішень, щоб упередити наслідки кризи 2008 року”. Через кризу та її наслідки, в багатьох країнах чути голоси на користь кримінальних переслідувань політиків, що опинилися при владі у скрутні часи", - сказано у документі.
У ньому також наголошується, що крім "вибіркового правосуддя, як ми бачимо на українському прикладі", такі наміри можуть призвести до тотальної криміналізації політичних рішень.
"Надавати кримінальної трактовки суто політичним рішенням — це означає зневажати засадничі принципи правової держави. Безумовно, кожен злочин має бути покараний. Але треба добре розібратися із тим, що є злочином, а що — порушенням, що — навмисною, свідомою шкодою, а що — наслідками політичного рішення, які не можна було повністю передбачити в момент його ухвалення", - пояснив співробітник секретаріату Ради Європи.
"Ми не виступаємо за те, щоб забезпечити політикам режим безкарності. Якщо виявиться, що політик — убивця, крадій, ґвалтівник — він мусить відповідати за скоєне. Але суто політичні рішення, які не мали на меті заподіяти якоїсь шкоди, не мусять бути предметом кримінальних проваджень. Політичні рішення мають обговорюватися в парламентах. Кара за невдалі рішення — це втрата довіри виборців. Отже, Парламентська Ассамблея найближчим часом візьметься до напрацювання чітких європейських стандартів розподілу політичної відповідальності та кримінальної", - додав присутній на засіданні бюро депутат ПАРЄ.
Після того, як Комісія з юридичних питань визначить кандидатуру доповідача, цей парламентарій муситиме підготувати спеціальний звіт.
Зокрема, стосовно й української практики, але також по інших державах-членах.
По завершенні дослідження звіт за процедурою буде обговорено й затверджено під час пленарних засідань ПАРЄ.