У МВФ не довіряють інформації українських чиновників

Представники Міжнародного валютного фонду перевіряють дані, які їм надають українські чиновники.

Про це газеті "Комерсант-Україна" розповіло джерело, близьке до Мінфіну.

"Якщо раніше чиновники МВФ приходили на переговори в гарному настрої й довіряли нашим даним, то тепер у їхній поведінці помітне роздратування, вони перепровіряють усю інформацію, яку ми їм надаємо", - зазначив співрозмовник газети.

Аналітик ІК "Ренесанс Капітал Україна" Анастасія Головач вважає: "Виконання попередньої програми змушувало бажати кращого, у результаті чого зараз представники МВФ не готові вірити українській владі на слово й чекають від них конкретних дій".

"У МВФ чітко вказують, що як і раніше збираються наголошувати на реалізації Україною структурних реформ, значна частина яких не проведена. Зокрема, можливе зниження ціни російського газу не знімає необхідності реформ у енергосекторі", - додає вона. 

Прем'єр-міністр Микола Азаров раніше заявляв, що країна здатна прожити ще рік без кредитів МВФ.

Джерело видання в Нацбанку пояснило це тим, що Україна отримала пропозицію китайського центробанку надати країні кредит замість коштів МВФ.

Експерти ж зазначають, що присутність в Україні фонду чинить позитивний психологічний вплив на західних інвесторів.

Як відомо, Міжнародний валютний фонд (МВФ) у п'ятницю оприлюднив звіт про виконання першої програми співпраці з Україною, яка була відкрита в листопаді 2008 року.

У МВФ визнають: незважаючи на те що кредити фонду дозволили пом’якшити вплив фінансової кризи на Україну, це не призвело до структурних реформ в економіці.

У фонді підкреслили, що необхідна відповідальність влади.

Основними успіхами своєї роботи у МВФ називають стабілізацію банківської системи, корекцію поточного рахунку платіжного балансу, а також недопущення заборгованості по соціальних виплатах і суверенного дефолту. 

Водночас усі зусилля фонду з подолання структурних і інституційних вад зайшли в глухий кут.

Зокрема, незважаючи на зобов'язання українських влади, було допущено різке зростання дефіциту НАК "Нафтогаз України" і Пенсійного фонду, не була проведена реформа енергетичного сектору, проблеми банківського сектору не були повністю вирішені, а Нацбанк так і не перейшов до вільного курсоутворення.