Українка, звільнена з ізраїльської в'язниці, звинувачує посольство в бездіяльності

Україна ніяк не допомагала Ірині Поліщук, звільненій цього тижня з палестинцями в обмін на ізраїльського капрала Гідала Шаліта.

Про це Поліщук сказала в інтерв'ю "Українській правді" після свого звільнення з ізраїльської в'язниці, в якій знаходилася майже 10 років.

Вона заявила про свою невинність у пособництві в організації теракту, за яке була засуджена.

"Я вийшла з тюрми, бо я була засуджена не по праву ... Тому що я нічого не зробила", - сказала українка.

На питання, чи зверталася вона до українського посольства, коли Ізраїль звинуватив її в злочині, Ірина відповіла: "Звичайно, зверталася".

"До мене прийшов посол. Що він мені сказав? Що я терористка і що те місце, де я знаходжуся - це саме те місце, де я і повинна перебувати", - сказала вона.

"Що ви хочете після цього? Як я повинна з ними спілкуватися, як з ними поводитися? Я йому сказала, якщо дозволите - двері відчинені", - додала українка.

Вона також зазначила, що українське посольство в Ізраїлі не допомагало її матері і доці, які живуть в Україні, отримати візу для побачення з нею під час її ув’язнення.

"Консул і українське посольство в Ізраїлі взагалі цими справами не займалися. Мене забули на 10 років. Але в мене є родичі мого чоловіка, мої діти, які мене відвідували у в'язниці. Візу моїй мамі та старшій дочці дали тільки зараз", - сказала Поліщук .

Вона розповіла, що могла бачитися з молодшою ​​дочкою, яка народилася за 8 місяців до її ув’язнення і жила в Палестині, двічі на місяць по 45 хвилин.

Разом з тим, вона не має наміру подавати в суд на Україну чи Ізраїль.

"Ні. Я хочу тільки виростити своїх дітей, хочу, щоб всі жили в мирі. Мене більше нічого не цікавить, крім моїх дітей і моєї родини", - зазначила українка.

За словами Поліщук, вона збирається жити в Палестині з обома дочками і з батьками свого чоловіка, який також знаходиться в ізраїльській в'язниці.

Українська правда