Данські правозахисники: Арешт Тимошенко потрібен, щоб вибити її з виборів
Арешт Юлії Тимошенко не був обґрунтований судом, а її справа більше схожа на політичне переслідування лідера опозиції.
Про це йдеться у правовому моніторингу України, підготовленого неурядовою організацією Данського Гельсінського комітету з прав людини.
"Рішення про взяття під варту вважається непропорційним", - сказано у ньому.
"...Складається враження, що мета тримання під вартою відрізняється від зазначеної у рішенні. Намагання примусити підсудну до співпраці шляхом тримання під вартою є очевидним зловживанням і порушенням її прав", - додали автори моніторингу.
Вони також зазначають, що право Тимошенко на захист було порушено, адже її адвокатам було надано замало часу на підготовку лінії захисту.
"У справі проти Тимошенко слідчий не організував слідство у такий спосіб, щоб воно створювало якнайменш порушення життя та роботи особи, що перебуває під слідством, зважаючи на презумпцію невинуватості. Кількість виписаних повісток надає підстави підозрювати, що слідчий мав за мету порушувати її спокій або заважати їй виконувати її функції як політика та партійного лідера", - сказано у документі.
Крім того, у Данському Гельсінському комітеті з прав людини зазначили, що "широко поширене та огульне застосування підписки про невиїзд викликає серйозне занепокоєння".
Зокрема, за словами правозахисників, на момент застосування підписки про невиїзд проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та Тимошенко "жодних обґрунтувань, зазначених у статті 2.3 4-го протоколу до Європейської Конвенції з прав людини у їхніх справах не було, адже слідчий навіть не посилався на жодні з таких підстав".
"Отже, необхідність обмеження не була доведена, як цього вимагає протокол", - сказано у моніторингу.
Данські правозахисники також зазначили, що в цілому висунуті Тимошенко, Луценку та іншим опозиціонерам обвинувачення "криміналізують звичайні політичні рішення, з якими не може погодитися чинний уряд".
"Всі відповідачі були значними постатями у колишньому уряді України і принаймні деякі з них бажали б продовжити їхню політичну кар’єру. Хоча чинний уряд заявляє про "боротьбу з корупцією", більшість обвинувачень, висунутих проти чотирьох колишніх членів уряду, як здається, має відношення до прийняття звичайних політичних та адміністративних рішень, з якими не погоджується нинішній уряд", - йдеться у документі.
За словами правозахисників, більшість звинувачень за своїм характером є такими, що ніколи не вважались би кримінальними злочинами у країнах з іншими правовим традиціями і не вирішувались би в рамках системи кримінального правосуддя.
"Підозри, що ці справи були інспіровані з політичних мотивів із вибірковим застосуванням правосуддя, з порушенням системи кримінального правосуддя... також наполегливо озвучувалися українському загалу та міжнародним спостерігачам", - сказано у звіті.
Правозахисники підкреслюють, що "мішенями стали, головним чином, політики, що належать до різних потужних політичних опозиційних груп", а нинішня адміністрація "має явну зацікавленість у виведенні зі строю провідних опозиційних політиків до початку майбутніх виборів".
"Серед співбесідників широко поширена думка про те, що українські суди не можуть вважатися незалежними та безсторонніми, щонайменш у справах, пов’язаних з політикою. В результаті проведення моніторингу у чотирьох справах склалося враження, що працівники прокуратури та судді мають дуже обмежене уявлення про презумпцію невинуватості та рівність сторін процесу під час слухання справи",- сказано у документі.
Українська правда
