Американський адвокат вважає, що Кучма "став жертвою" несправедливості

Американський адвокат Леоніда Кучми Алан Дершовіц відмовляється повідомити, чи отримує він гроші за захист екс-президента України.

На прес-конференції у Києві Дершовіца запитали, чи отримує він матеріальну винагороду за здійснення захисту Кучми.

"Половину справ я веду безкоштовно, коли допомагаю бідним людям. У інших випадках я беру плату, як більшість американських адвокатів, – не більше і не менше. Але правила професії не дозволяють мені більше говорити на цю тему", - відповів Дершовіц.

Він також не дав чіткої відповіді на запитання, чи отримував він дозвіл на роботу в Україні.

"Більшість роботи, яку я робив, відбувалася за межами України. І наукову роботу (над "записами Мельниченка"), яку ми хочемо провести, вона буде проведена за межами України. Все, що я роблю, я роблю за законами України", - заявив Дершовіц.

Американський адвокат також сказав, що не відчуває морального дискомфорту, захищаючи Кучму, якого американська організація "Комітет захисту журналістів" відносила свого часу до 10 найбільших ворогів преси.

"Морально я себе нормально почуваю. Коли я читав про вбивство журналіста (Георгія Гонгадзе), я переживав, адже він став жертвою злочину. Але це не виправдовує того, щоб інша людина стала жертвою несправедливого звинувачення", - заявив Дершовіц.

Адвокат також нагадав, що вважає плівки Мельниченка несправжніми. Коментуючи той факт, що раніше ФБР визнало правдивим епізод записів стосовно продажу Україною "Кольчуг", Дершовіц сказав, що це не суперечить його переконанням.

"ФБР не є ідеальним. Існує багато випадків, коли ФБР помилялося", - зазначив він.

"Автентичність епізоду щодо "Кольчуги" стосується іншої частини записів, і він не використовувався для кримінального переслідування, а лише – для політичного рішення про санкції (стосовно Леоніда Кучми з боку США)", - сказав Дершовіц.

Як відомо, у 2002 році ФБР довело правдивість записів Мельниченка в частині продажу зброї "Кольчуга" до Іраку, через що Кучма потрапив під політичні санкції – зокрема, тодішній президент США Джордж Буш відмовився сидіти поруч із ним на Празькому саміті НАТО.

"Українська правда"